Пробіотики плюс правильне співвідношення розчинного білка — шлях до кращого засвоєння азоту в рубці

Дослідження з Сіньцзянського університету (Китай) перевіряло дві речі: чи можна пробіотичною ферментацією підняти частку розчинного білка (SP) у кормі й чи покращує це рубцеве бродіння. Робота повністю in vitro.

Підбір штамів. Ферментували бавовняний шрот, кукурудзяне борошно та пшеничні висівки сімома окремими штамами. Найкраще піднімали SP Candida tropicalis, Saccharomyces cerevisiae та Enterococcus faecalis. Комбінація C. tropicalis + E. faecalis дала ще більший приріст частки розчинного білка, ніж кожен штам окремо.

Дослід із рубцем. Готували субстрати з трьома співвідношеннями SP:ISP — 1:2, 1:2,5 і 1:3 — і ставили їх у рубцеву рідину від трьох дорослих корів породи хуасі (574,98 ± 37,19 кг). Базовий раціон — 14,9% сирого протеїну на суху речовину.

Результати. Найкращим виявилося співвідношення 1:2,5: достовірно зросли загальні леткі жирні кислоти, ацетат, пропіонат і валерат. Розщеплення сирого протеїну було вищим у групах 1:2 і 1:2,5 порівняно з 1:3. У групі 1:2,5 також зросла відносна чисельність Streptococcus і Ruminobacter — бактерій, залучених до протеолізу.

Що це означає для практики. Занадто мало SP — рубцеві мікроби не мають азоту для синтезу мікробного білка, гірше розщеплюють клітковину. Занадто багато — швидка надмірна деградація протеїну, зайвий аміак, втрати азоту з сечею і навантаження на печінку та нирки. Автори бачать робочий діапазон близько 1:2,5 для ферментованих пробіотиками субстратів на основі бавовняного шроту.

Обмеження. Це лише in vitro, на рубцевій рідині трьох тварин. Автори прямо пишуть, що потрібна перевірка in vivo, перш ніж переносити цифри в раціони. Практичних рекомендацій щодо дозування пробіотика в годівлі стаття не дає.