Рифаксимін у собак: 28 днів лікування не змінили мікробіоту калу
Пілотне дослідження на 5 здорових собаках: рифаксимін у дозі 25 мг/кг кожні 12 годин протягом 28 днів не спричинив побічних ефектів і не змінив альфа- та бета-різноманіття фекальної мікробіоти. Малі вибірки й відсутність контрольної групи не дають підстав для клінічних рекомендацій.
Рифаксимін — погано всмоктуваний антибіотик, який у людей застосовують при печінковій енцефалопатії. Системна абсорбція в шлунково-кишковому тракті — менше 0,4%. У ветеринарії печінкову енцефалопатію ведуть дієтою з обмеженням білка, лактулозою та антибіотиками (метронідазол), але ефективність антибіотиків неясна, і їх не рекомендують через побічні ефекти та резистентність. Метронідазол у собак викликає оборотні зміни мікробіоти. Рифаксимін теоретично міг би дати користь при енцефалопатії, зберігаючи мікробіоту.
Дослідження: п'ять здорових лабораторних біглів (2 самці, 3 самки, медіана віку 9 років, маса тіла 11,2 кг). Рифаксимін 25 мг/кг кожні 12 годин перорально 28 днів — дозу взяли з попередньої роботи про хронічну ентеропатію в собак. Зразки калу брали з прямої кишки на день 0, 14 і 28, зберігали при −20 °C. Секвенували 16S rRNA (регіон V3–V4), аналіз у QIIME 2, таксономія за SILVA 138.
Результати: побічних ефектів, зокрема шлунково-кишкових симптомів, за 28 днів не було. Firmicutes — найчисленніший тип на всіх трьох точках; також основні Fusobacteriota, Bacteroidota, Actinobacteriota. Альфа-різноманіття не змінилося: ASVs p = 0,449, Chao1 p = 0,241, Shannon p = 0,248. Бета-різноманіття теж без змін: зважені UniFrac p = 0,471, незважені UniFrac p = 0,157, Bray–Curtis p = 0,089.
Висновок для практики: за 28 днів рифаксимін не пригнічував фекальну мікробіоту в здорових собак. Але це пілотне дослідження: п'ять тварин, немає групи без лікування, тому результати попередні й не дають доказів для клінічного застосування рифаксиміну в собак. Потрібні контрольовані дослідження на клінічних пацієнтах.