Остеокрин пов'язали з ремоделюванням серця у собак із MMVD та змінами кісткової тканини в щурів
У собак із міксоматозною дегенерацією мітрального клапана рівень остеокрину в крові змінюється залежно від стадії ACVIM і корелює з ехокардіографічними показниками ремоделювання. У щурів із перевантаженням тиском остеокрин зростав, а NT-proBNP — ні. Пептид також обернено пов'язаний із мінеральною щільністю та жорсткістю стегнової кістки.
Що вивчали
Міксоматозна дегенерація мітрального клапана (MMVD) — найчастіша набута хвороба серця у собак. Її дедалі частіше розглядають як системний процес, що виходить за межі серця. Остеокрин (OSTN, він же мусклін) — секретований пептид із кістки й скелетних м'язів, який регулює кліренс натрійуретичних пептидів через рецептор NPR-C. Автори перевірили гіпотезу, що циркулюючий OSTN пов'язаний із ремоделюванням серця та змінами скелета.
Дизайн
Трансляційне дослідження: клінічна когорта собак із природним MMVD (n = 47, клініка Yokohama Yamate та університет Rakuno Gakuen, квітень 2019 — травень 2020) плюс експериментальна модель перевантаження тиском у щурів. Собак розподілили за ACVIM на B1, B2, C/D; здорові тварини без структурних змін — контроль. Оцінювали LA/Ao, LVIDd, LVIDs, FS, LVEF, VHS на рентгені. У щурів (самиці Slc:Wistar, 6 тижнів) перевантаження створювали звуженням черевної аорти нижче ниркової артерії до ~0,7 мм (6-0 нейлон), контроль — sham-операція. Спостереження 21 день, забір крові до операції та на 21-й день. OSTN міряли ELISA в обох видах, NT-proBNP — лише в щурів.
Результати
У собак концентрація OSTN змінювалася залежно від стадії хвороби й достовірно корелювала з ехокардіографічними індексами ремоделювання. У моделі на щурах OSTN у крові зростав, тоді як NT-proBNP значущого підйому на перевантаження тиском не показав.
У pooled-аналізі OSTN обернено корелював із мінеральною щільністю кістки та її жорсткістю (триточковий згин стегнової кістки, DXA). Ці зв'язки значною мірою пояснювалися розділенням між групами. Для NT-proBNP жодних значущих зв'язків зі скелетними параметрами не знайшли.
Багатофакторна регресія: стадія ACVIM залишалася значущо пов'язаною з концентрацією OSTN навіть після поправки на вік і масу тіла.
Що це означає для практики
OSTN виглядає кандидатом у біомаркери на перетині серцевого й скелетного ремоделювання. Поки що це не готовий клінічний тест: вибірка собак невелика, модель на щурах відображає ранній фенотип перевантаження тиском (прямих гемодинамічних вимірювань не робили), а скелетні кореляції суттєво залежали від міжгрупового розподілу. Напрям вартий подальших досліджень, зокрема з поздовжнім спостереженням за собаками на різних стадіях ACVIM.