2270 морських черепах за 43 роки: що показав найдовший аудит реабілітації на Тенерифе
Ретроспективне дослідження 2270 черепах (1982–2025) із центру La Tahonilla на Тенерифе встановило бенчмарки реабілітації: евтаназія 1,4%, смертність під час лікування 12,5%, випуск у море 86%. Заплутування в снастях і пластику — головна причина надходжень (42,8%), а повторні надходження після випуску — рідкість (1%).
Морські черепахи — це не «екзотика», а рутинна робота для центрів на Канарах. Дослідження з La Tahonilla Wildlife Rehabilitation Center (Тенерифе) охопило 2270 унікальних тварин за 1982–2025 роки: 2216 головастих черепах (Caretta caretta, 97,6%) і 54 зелених (Chelonia mydas, 2,4%). З 2344 записів виключили 66 через неповні медичні дані, ще 8 — це повторні надходження, які аналізували окремо.
Причини надходжень. Заплутування в рибальських снастях і/або пластику — найчастіша причина першого надходження (42,8%). Серед черепах, які надійшли вже мертвими, у 63,9% причину встановити не вдалося.
Результати для живих на момент надходження (n=1813):
- евтаназія (Er) — 1,4%;
- смертність без втручання під час госпіталізації (Mr) — 12,5%;
- випуск у море (Rr) — 86%.
Причина надходження сильно змінює прогноз. Заплутування давало значно вищі шанси на випуск. Травма, ковтання гачка/монофіламенту та інфекційні хвороби — значно вища смертність без втручання.
Час лікування. Медіана перебування до випуску: від 10 днів (контакт із сирою нафтою) до 37 днів (травма).
Повторні надходження після випуску — рідкість: 16 черепах із 1560 випущених (1,0%), загалом 22 епізоди. Усі 20 епізодів, де тварина надійшла живою, завершилися повторним випуском.
Витрати. Загальна вартість реабілітації залежала насамперед від діагностичних і лікувальних процедур, але в більшості категорій найбільшу частку становили фіксовані витрати.
Для практики. Це один із найбільших і найдовших наборів даних із реабілітації морських черепах. Запропоновані індикатори (Er, Mr, Rr, час до остаточного рішення, повторні надходження, стандартизована вартість) дають змогу об'єктивно порівнювати якість роботи центрів між собою та з часом. Для ветеринара це орієнтир: при заплутуванні прогноз зазвичай сприятливий, при травмі чи інфекції — обережний, а тривалість лікування варто планувати з огляду на 3–5 тижнів, а не дні.
Анестезія в центрі: пропофол 5–7 мг/кг в/в для індукції, підтримка ізофлураном 2% через ендотрахеальну трубку; альтернатива — кетамін 1–2 мг/кг в/в + дексмедетомідин 0,05 мг/кг в/в, з буторфанолом 0,4 мг/кг в/м для аналгезії. Евтаназія — передозування натрію пентобарбіталу 250 мг/кг в/в.