П'ять козенят породи бур: як знайти вроджений портосистемний шунт за допомогою КТ, сцинтиграфії та УЗД

Портосистемні шунти в продуктивних тварин зазвичай діагностують за сигнаментом, анамнезом і клінічними ознаками. Лабораторно підтверджують гіперамоніємією при нормальних або помірно підвищених печінкових ферментах. Аномальні судини несуть портальну кров у системний кровообіг повз печінку. У молодих тварин це проявляється діареєю, блюванням, неврологічними порушеннями, відставанням у рості. У жуйних клініка часто маніфестує після відлучення, коли раціон різко стає високобілковим і навантаження на печінку зростає.

Серія випадків охоплює п'ять козенят породи бур віком 7–12 тижнів з однієї ферми в східно-центральній Алабамі, яких приймали в Auburn University Large Animal Teaching Hospital з березня 2023 по квітень 2025. Двоє надійшли ургентно з атаксією і сліпотою, ще троє — на скринінг після евтаназії одного з козенят із підтвердженим шунтом. Усі четверо скринінгових походили з одного ембріопереносу, тобто мали тих самих батька й матір.

Трансабдомінальне УЗД робили конвексним датчиком 3–5 МГц на портативному апараті, тварини стояли на ручному утриманні без седації. Оглядали печінку переважно в 8–11 міжребер'ях, прослідковували головну портальну вену та каудальну порожнисту вену, застосовували кольоровий доплер для пошуку турбулентності та гепатофугального портального потоку.

Трансспелічну сцинтиграфію виконали чотирьом козеням. Седація: ксилазин 0,05–0,1 мг/кг внутрішньовенно плюс мідазолам 0,2 мг/кг, дозу підбирали за відповіддю тварини. Під УЗД-контролем (мікроконвексний датчик 4–10 МГц) у паренхіму селезінки вводили 105 МБк (3 мКі) натрію пертехнетату Tc-99m голкою 22G завдовжки 3,8 см. Запис вели з частотою 4 кадри/с протягом 4 хвилин (960 кадрів), потім переформатовували до 1 кадру/с і дивилися, куди болюс приходить першим — у печінку (норма) чи в серце (шунт). За сумарним зображенням малювали зони інтересу навколо серця й печінки та рахували фракцію шунта за співвідношенням радіоактивності в цих органах.

Результати: у одного козеняти знайшли макроскопічний портосистемний шунт, який підтвердили КТ-ангіографією. Ще одне козеня діагностували лише за допомогою КТ. У трьох козенят сцинтиграфія була негативною щодо макроскопічних шунтів. Загалом КТ-ангіографію виконали двом тваринам, сцинтиграфію — чотирьом, УЗД — двом.

Висновок для практики: усі три методи виявилися корисними для оцінки макроскопічних портосистемних шунтів у козенят. Сцинтиграфія потребує спеціального обладнання, але фінансово доступніша за КТ-ангіографію, тож у клініках, де гамма-камера є, це реальна альтернатива для продуктивних тварин. УЗД дешеве, проте малочутливе й сильно залежить від досвіду лікаря. Зростання популярності домашньої худоби штовхає власників до просунутої діагностики, яку раніше вважали недоцільною для таких пацієнтів.