ШІ в клініці: не забороняти, а очолити — погляд лікаря з практики

Ветеринарна лікарка Кейт Ечеверрія ділиться досвідом роботи зі штучним інтелектом: від транскрипції та радіографічних висновків до клієнтських застосунків. Головна теза — ветеринари мають брати участь у розробці ШІ-інструментів, інакше досвід користувачів визначатимуть технологічні компанії, а не клінічна логіка.
Авторка — сертифікована спеціалістка з внутрішньої медицини коней, працює в амбулаторній практиці в Новій Англії. Вона зізнається, що спершу ставилася до ШІ дуже скептично, але змінила позицію: технологія вже в медицині, і питання не в тому, чи її використовувати, а хто її формуватиме. Якщо ветеринари не долучаться до розробки інструментів і клієнтських ресурсів, досвід користувача визначать споживчі технологічні компанії.
Клієнти вже прийшли з ChatGPT. Найбільша зміна, яку бачить авторка, — власники хочуть більше знати й активніше брати участь у здоров'ї тварин. Це не проблема, проблема — джерело інформації. Люди шукають симптоми й препарати в ChatGPT та «Доктора Гугла», і знайдене часто неправильне або вирване з контексту. Лікарка регулярно отримує перелякані повідомлення від власників після таких пошуків і хоче зменшити їхню кількість, пропонуючи ресурси, створені разом із ветеринарами, з «огорожами» та контролем змісту.
Клінічний приклад. Коню призначили два препарати, які зазвичай разом не дають, — через дві різні діагнози. Лікарка детально обговорила з власницею схему, побічні ефекти й запевнила, що раніше застосовувала цю комбінацію без ускладнень; план узгодила з постійним лікарем. На ранок після першого прийому обидва лікарі отримали панічні повідомлення: власниця «погуглила» і прочитала про серйозні побічні реакції та віддалені наслідки. Гугл помилявся, інформація була без прив'язки до конкретного коня, і лікар залишився поза процесом. Після розмови власниця погодилася, що керівництво лікаря було слушним. Авторка змогла порадити їй ветеринарно-орієнтований ресурс із належними огорожами.
Де ШІ реально допомагає. Транскрипція, «скрайби», читання рентгенівських знімків. Але інструменти треба перевіряти й бажано розробляти із залученням ветеринарів. Рішення, які саме інструменти використовувати на робочому місці, авторка залишає особистим вибором. AVMA та ACVIM мають робочі групи з ШІ, які досліджують і навчають. Вересневий (2026) випуск Veterinary Clinics of North America: Small Animal Practice присвячений ШІ в медицині дрібних тварин — як оцінювати, впроваджувати й долучатися до розробки інструментів. Ключове слово — саме «долучатися».
Медичні записи. У тварин немає аналога «My Chart», де всі записи одного пацієнта доступні лікарю, який його оглядає. Власники погано пам'ятають важливі деталі. Є застосунки, що дозволяють власнику чи лікарю впорядкувати записи, результати аналізів, вакцинації й поділитися ними з будь-яким лікарем. Це особливо цінно при зверненні в ургентну чи екстрену допомогу — лікар бачить знімок стану тварини, — а також для спортивних коней, які подорожують і потрапляють до нової команди. ШІ допомагає структурувати інформацію, щоб не читати роки записів. Багато застосунків дають власникам фіксувати спостереження й зміни в часі — корисні дані для лікаря. Мета — не замінити ветеринара, а посилити власника й пов'язати домашні спостереження з клінікою. Такі власники частіше погоджуються на аналізи й додаткові дослідження, бо розуміють цінність інформації.
Що робити практику. Проактивно пояснювати клієнтам, яким ШІ-ресурсам довіряти, а які не мають ветеринарної підтримки. Визначати власний рівень комфорту з інструментами для робочого процесу — і давати розробникам зворотний зв'язок. Ветеринарна медицина має встановлювати найкращі практики для ШІ, як це роблять AVMA та інші організації, і залишатися залученою.