Неврологічні хвороби кіз: як не загубитися в диференційній діагностиці

Неврологічні хвороби в кіз трапляються нечасто — приблизно 5% усіх випадків, що надходять до діагностичних лабораторій США на розтин. Але в практиці таких пацієнтів стає більше, і саме розмаїття клінічних проявів та довгий список диференційних діагнозів робить підхід складним. Ключ до успіху — системність: детальний анамнез, дистанційний огляд, повне фізикальне обстеження, і лише потім — аналізи, ліквор, візуалізація.

Дві знахідки, які не можна переоцінювати. Таламічний меланоз часто знаходять на розтині в коричневих кіз, іноді в білих — клінічного значення він не має. Кількість і форма поперекових, крижових і куприкових хребців у кіз варіює: до 24% мають 7 поперекових хребців, крижових зазвичай 4–5, куприкових 10–12. Ці перехідні хребці за морфологією проміжні між сусідніми сегментами — якщо про них не пам'ятати, на рентгені легко «знайти» патологію там, де її немає.

Що турбує власників. Найчастіше клієнти помічають зміни психіки, судомні напади, дефіцити черепних нервів, непокоординацію, спінальну атаксію або те, що тварина не встає. Частину цих ознак легко локалізувати в нервовій системі, інші (атаксія, неможливість підвестися) треба відрізняти від ортопедичних проблем. Саме тому неврологічний огляд — головний інструмент відсікання первинно неврологічних хвороб від інших систем.

Порядок обстеження. Ще до того, як торкнутися тварини, збирають анамнез: тривалість і гострота початку, розмір стада, скільки тварин уражено, вакцинальний статус, які препарати давав власник. Далі — дистанційний огляд без стимуляції: психіка, взаємодія, готовність їсти, здатність жувати, ковтати, відригувати й пережовувати жуйку. Потім тварину м'яко спонукають іти без недоуздка — це показує, що вона реально може і хоче робити.

Повне фізикальне обстеження автори радять завершувати оглядом морди, рота й черепних нервів: маніпуляції на голові навіть у ручної жуйної тварини викликають стрес і змінюють інші показники. Температура, пульс, дихання, аускультація рубця, оцінка слизових оболонок за FAMACHA — обов'язкові, навіть якщо неврологічний дефіцит очевидний.

Загальний аналіз крові допомагає відрізнити інфекцію від травми й виключити анемію як причину центральної гіпоксії. Біохімічний аналіз крові — перевірити функцію нирок і печінки перед початком лікування, виключити метаболічні й електролітні порушення, що дають судомні напади, слабкість і лежачий стан; підвищені м'язові ферменти підтримують версію травми.

Сам неврологічний огляд розбивають на блоки: психіка, черепні нерви, рефлекси й чутливість тулуба, тонус і чутливість хвоста та ануса, постановка кінцівок, свідома пропріоцепція, рівновага. На відміну від великої рогатої худоби та коней, кози й інші дрібні жуйні дозволяють повноцінно оцінювати постановку кінцівок, стрибки й постуральні реакції — майже як у дрібних тварин.

Лікування при такому розмаїтті діагнозів часто однакове на старті: підтримувальна терапія з інфузійною терапією (внутрішньовенно або перорально), трансфаунація рубцевої рідини, тіамін, протизапальні й антимікробні препарати, за потреби — контроль судомних нападів. Результат залежить від трьох речей: точної невролокалізації, правильного діагнозу і часу між появою ознак та початком лікування.

Окремий аргумент для повного діагностичного пошуку — зоонозні ризики й проблеми управління стадом у диференційному ряду. Кози все частіше живуть як домашні улюбленці, і власники готові йти на повне обстеження.