Чому старі тварини відмовляються від їжі та як їм допомогти

Відмова від їжі — це симптом, а не діагноз

Коли літній собака відвертається від улюбленого корму, а кіт перестає доходити до миски, це рідко просто вибагливість. У геріатричних і паліативних пацієнтів відмова від їжі (анорексія) часто сигналізує про біль, нудоту або фізичний чи емоційний дистрес. Лікувати треба причину, а не саму втрату апетиту — саме це відрізняє тварину, яка просто довше живе, від тієї, яка справді насолоджується часом, що залишився.

Що пригнічує апетит

Апетит регулюють гіпоталамічні сигнали, стан шлунково-кишкового тракту й біохімія хвороби. При раку кахексію запускають запальні цитокіни (IL-1, IL-6), а також GDF-15 і активін А — вони діють центрально, пригнічують голод і одночасно прискорюють катаболізм м'язів. Саме тому сама лише калорійна підтримка цей процес не зупиняє. Хронічна хвороба нирок, хвороби печінки й хронічний біль додають своє: уремічні токсини викликають нудоту, остеоартрит робить дорогу до миски непривабливою.

Тому перший крок у роботі з апетитом — не стимулятор, а виключення й лікування болю, нудоти, стоматологічних хвороб і виразок ШКТ. Кіт із нелікованим дегенеративним захворюванням суглобів (DJD) або собака із зубним болем не відповість надійно на фармакологічну підтримку, поки дискомфорт не знято.

Препарати

Миртазапін — найбільш вивчений варіант. Він блокує серотонінові рецептори 5-HT2A/2C і 5-HT3 та пресинаптичні альфа-2 рецептори, підвищуючи вивільнення норадреналіну й серотоніну. У котів із хронічною хворобою нирок дослідження з контролем плацебо й перехресним дизайном показали покращення апетиту, прибавку ваги й меншу частоту блювання — і для трансдермальної, і для оральної форм. Є схвалений FDA трансдермальний продукт саме для втрати ваги при хронічній хворобі нирок у котів. У собак ефект м'якший, але вимірний: тварини частіше поверталися до самостійного харчування й менше втрачали вагу.

Капроморелін — агоніст рецепторів греліну, перший схвалений FDA стимулятор апетиту для собак, згодом і для котів. У рандомізованому дослідженні з контролем плацебо на здорових біглях він підвищив споживання корму приблизно на 60% від вихідного рівня, тоді як у групі плацебо споживання впало; переносимість хороша.

Маропітант блокує NK-1 рецептори в блювотному центрі. Він добре працює проти блювання, але проти самої нудоти — менш стабільно: у котів із хронічною хворобою нирок блювання зменшувалося без відповідного зростання апетиту. Тому це радше додаток, а не заміна спеціалізованому протинудотному засобу.

Ондансетрон (антагоніст 5-HT3) може бути ефективнішим, коли апетит пригнічує саме нудота, а не активне блювання. Дослідження 2022 року показало вимірний протинудотний ефект при внутрішньовенному введенні госпіталізованим собакам із клінічними ознаками нудоти. Оральна біодоступність у собак низька й варіабельна, тому краще ін'єкційно. Застосовують поза інструкцією (off-label) — жодна форма не схвалена FDA для тварин. У паліативних випадках, де домінує нудота, комбінація або ротація ондансетрону з маропітантом може дати ширше покриття.

Анальгетики — НПЗП (з урахуванням оновлених консенсусних рекомендацій щодо тривалого застосування в котів), габапентин або опіоїди за показаннями — часто найрезультативніше втручання при артриті чи болю від раку.

Харчування й добавки

Омега-3 (EPA/DHA) мають протизапальні й антикахектичні властивості та можуть зберігати м'язову масу при раку, хоча докази у ветеринарній онкології ще формуються. Калорійно щільні, дуже смачні дієти, злегка підігріті для посилення аромату, допомагають пацієнтам зі зниженим нюхом. Добавки вітамінів групи B доречні в котів з анорексією, бо тривала відмова від їжі сама створює дефіцити, які ще більше пригнічують апетит.

Топери, теплі бульйони з низьким вмістом натрію й лижучі пюре