Гіпертонічний сольовий розчин чи Лактат Рінгера при ЧМТ у котів: доказів на користь першого бракує

Це клінічне питання у форматі Knowledge Summary від Aiden Pang (University of Edinburgh), опубліковане у Veterinary Evidence (2026, том 11, випуск 3). Питання звучало так: у котів із черепно-мозковою травмою (ЧМТ) чи ефективніший гіпертонічний сольовий розчин (ГСР) за Лактат Рінгера (ЛР) для неврологічного відновлення?

Що знайшли. Обидва розчини успішно застосовують при ЧМТ у котів. Проте доказів недостатньо, щоб рекомендувати один замість іншого. Короткострокову неврологічну відповідь оцінювали за покращенням модифікованої шкали коми Глазго (mGCS) — і переваги ГСР над ЛР за цим показником не доведено.

Сила доказів — низька. Огляд спирається переважно на експериментальні роботи на котах і дослідження на людях та дітях, а не на клінічні випробування на котах із ЧМТ. Серед ключових джерел:

• пілотне дослідження Ballocco et al. (2019) — лише 2 коти й 1 собака, тобто опис клінічних випадків, а не порівняльне випробування;
• експеримент DeWitt et al. (1996): ГСР не покращував доставку кисню до мозку після травми голови й легкої крововтрати в котів;
• дослідження Pinto et al. (2006) на моделі геморагічного шоку з ЧМТ;
• педіатричне рандомізоване контрольоване дослідження Simma et al. (1998): у дітей із тяжкою ЧМТ ЛР versus ГСР — саме на нього часто спираються при екстраполяції.

Клінічний контекст. ЧМТ у котів найчастіше пов'язана з ДТП. Оцінка стану — mGCS, яка має прогностичну цінність при травмі голови. Патофізіологія: підвищення внутрішньочерепного тиску, набряк мозку, ризик грижі. ГСР (зазвичай 3–7,5%) зменшує набряк за рахунок осмотичного градієнта і має додатковий ефект — швидке відновлення об'єму при шоці. ЛР — ізотонічний кристалоїд, доступний і дешевий, але у великих об'ємах може погіршувати набряк мозку.

Що це означає для практики. Немає підстав автоматично віддавати перевагу ГСР при ЧМТ у котів. Вибір робіть індивідуально: враховуйте гемодинаміку, супутній шок, натрій, функцію нирок. При використанні ГСР пам'ятайте про ризик гіпернатріємії та осмотичного ушкодження — швидка корекція натрію небезпечна (описано центральний понтинний мієліноліз). Потрібні проспективні рандомізовані дослідження саме на котах із ЧМТ, з чіткими кінцевими точками (mGCS, виживання, тривалість госпіталізації), щоб закрити це питання.