Скотч-тер’єр із аномалією Петерса 2 типу: як мультимодальна візуалізація допомогла підтвердити діагноз
Опубліковано рідкісний випадок аномалії Петерса 2 типу у скотч-тер’єра. Завдяки ОКТ переднього сегмента та УЗД вдалося підтвердити наявність лентикулярного матеріалу в рогівці. Це важливо для диференціації від простої лейкоми та планування кератопластики.
У журналі Veterinary Ophthalmology описали випадок рідкісної вродженої патології ока — аномалії Петерса 2 типу — у цуценяти скотч-тер’єра. Це стан, при якому кришталик зрощений із задньою поверхнею рогівки, а в стромі рогівки є помутніння. У людини такий діагноз ставлять за допомогою УЗД та ОКТ, але у ветеринарній офтальмології подібних звітів мало.
Автори описали клінічний випадок, де ключову роль зіграла мультимодальна візуалізація. Собаці провели стандартне офтальмологічне обстеження, УЗД ока у B-режимі та оптичну когерентну томографію (ОКТ) переднього сегмента. Саме ОКТ дозволила чітко візуалізувати зону адгезії кришталика до рогівки та гіперехогенний матеріал у стромі, який інтерпретували як залишки лентикулярної тканини.
Для практики важливо: без ОКТ такий випадок легко сплутати з набутою лейкомою або дистрофією рогівки. Аномалія Петерса 2 типу має гірший прогноз для зору, ніж просте помутніння, бо супроводжується недорозвиненням передньої камери та ризиком вторинної глаукоми.
Тварина перебувала під наглядом 12 місяців. За цей час помутніння залишалось стабільним, ознак глаукоми чи увеїту не виникло. Зір ураженим оком, ймовірно, був обмежений, але собака адаптувався за рахунок контралатерального ока. Хірургічне втручання не проводили через відсутність запалення та больового синдрому.
Висновок для колег: у молодих собак із дифузним помутнінням рогівки та підозрою на вроджену патологію варто одразу робити ОКТ переднього сегмента. Це дешевше і точніше, ніж сліпе призначення протизапальної терапії. Якщо ОКТ недоступна — УЗД високої частоти (20 МГц) також покаже зрощення кришталика з рогівкою, але з меншою деталізацією.