Хронічна вагінальна кровотеча у собаки: ендоскопічна абляція без розрізів

Що сталося

7-річна стерилізована лабрадорка мала 3 роки прогресуючу кровотечу з вульви. Перша вагіноскопія виявила дрібне підвищене геморагічне ураження в каудальній частині вагіни. Після біопсії кровотеча тимчасово припинилась, але відновилась за тиждень. Гістологія тоді показала хронічний нейтрофільний та лімфоплазмоцитарний вагініт.

За рік кровотеча стала майже постійною. КТ із контрастом показало вогнище 0,5×1,0 см із асиметричним накопиченням контрасту в дорсальній стінці вагіни. Повторна ендоскопія виявила збільшене поліпоїдне ураження, яке кровоточило.

Як лікували

Під загальною анестезією, у правому боковому положенні, через робочий канал жорсткого цистоскопа (14 Fr, 30°) провели сечовідний катетер 6 Fr. Через нього завели монополярний коагуляційний електрод 3 Fr (110 см). Використали режим blend, потужність 7–15 Вт для основи ураження та 5–7 Вт для фінальної обробки поверхні.

Іригацію проводили 5% декстрозою у стерильній воді — вона не проводить струм і дозволяє бачити поле під час кровотечі. Електрод прикладали короткими серіями, постійно контролюючи візуально, щоб уникнути перфорації стінки вагіни. Після коагуляції залишки тканини зібрали біопсійними щипцями.

Результати

Гістологія ураження: геморагія, вкрита шаром багатошарового плоского епітелію, нейтрофільний екзоцитоз. Неопластичних клітин не знайшли. Точну причину ураження так і не встановили.

Кровотеча припинилась одразу після процедури і не відновлювалась протягом 7 місяців спостереження.

Що це означає для практики

Ендоскопічна електрокоагуляція — робоча опція для геморагічних уражень вагіни у собак, коли хірургічне висічення є надмірно травматичним. Метод дозволяє уникнути розрізів, скоротити час відновлення та дає добрий гемостаз. Важливо використовувати некондуктивну іригацію (декстроза) і працювати на мінімальній ефективній потужності короткими імпульсами.

Обмеження: це один випадок, без довготривалого спостереження. Причина ураження залишилась нез’ясованою, тому ризик рецидиву невідомий. Але для пацієнтів із хронічною вагінальною кровотечею без діагностованої неоплазії цей підхід варто розглядати до відкритої операції.