Вік не впливає на загоєння після TPLO: що показав mRUST у собак 2–5 і 8–12 років

Що перевіряли

Мета — порівняти рентгенологічні оцінки загоєння остеотомії після TPLO у молодих (2–5 років) і старших (8–12 років) собак за модифікованою шкалою mRUST, а також оцінити узгодженість між оцінюванням великої мовної моделі (LLM), хірурга та хірургічного резидента.

Дизайн і пацієнти

Ретроспективне когортне дослідження за даними трьох реферальних клінік у Філадельфії. Відібрали собак вагою 20–40 кг після однобічної TPLO, прооперованих у 2023–2025 роках. Собак 6–7 років виключили, щоб чіткіше розділити групи. Група 1 — 49 собак (середній вік 3,82 ± 1,11 року), група 2 — 51 собака (9,24 ± 0,99 року).

Виключення: системні захворювання за аналізами крові, ендокринопатії, великі ускладнення за Cook et al., кортикостероїди, супутні ортопедичні чи неврологічні проблеми, неповні записи або відсутність рентгенограм.

Хірургія та післяопераційний супровід

Усі операції виконував сертифікований хірург або резидент під його наглядом. Парапателярна міні-артротомія для підтвердження розриву CCL, дебридмент, за потреби каудомедіальна геміменісектомія. Остеотомія — осцилюючим радіальним лезом, фіксація — блокувальними TPLO-пластинами двох систем (DePuy Synthes Vet, Arthrex Vet Systems). Компресію виконували через компресійний отвір.

Анестезіологічні протоколи не стандартизували — їх підбирали індивідуально, тому вони відрізнялися між групами.

Усіх собак виписали з цефподоксимом 5–10 мг/кг PO кожні 24 год 7–14 днів або цефалексином 22 мг/кг PO кожні 12 год 7–14 днів, карпрофеном 2,2 мг/кг PO кожні 12 год, габапентином 10 мг/кг PO кожні 8 год і тразодоном 5 мг/кг PO кожні 8 год. Тривалість габапентину й тразодону не уніфікували.

Контроль: 2 тижні (віртуальний огляд рани й ходи) і 8 тижнів (фізикальний огляд + рентген). Активність нарощували повільно — до 10 хв поводка щодня, +5 хв щотижня до 8-тижневого огляду.

Оцінювання рентгенограм

Рентгенограми на 8-му тижні оцінювали резидент (BA), сертифікований хірург (CP) і LLM. Хірург бачив лише анонімізовані знімки — без ідентифікації пацієнта, клінічних даних, віку та групи. Використовували 4-бальну шкалу mRUST: оцінка кортикального загоєння за наявністю кісткової мозолі або збереженої лінії перелому.

Результати

Оцінки mRUST не відрізнялися між віковими групами за жодним з оцінювачів: LLM (p = 0,352), хірург (p = 0,908), резидент (p = 0,588).

Узгодженість між LLM, хірургом і резидентом була лише помірною: ICC = 0,4504 (p < 0,001).

Що це означає для практики

Хронологічний вік сам по собі не був пов'язаний з оцінкою mRUST через 8 тижнів після TPLO. Тобто на 8-тижневому контролі не варто очікувати гіршого рентгенологічного загоєння лише через те, що пацієнт старший.

mRUST показав помірну узгодженість між людьми-оцінювачами. Це нагадування, що суб'єктивність у читанні рентгенограм залишається, і один оцінювач може бачити загоєння інакше, ніж інший.

LLM-оцінювання виглядає перспективним, але потребує доопрацювання перед клінічним застосуванням.