П'ять білків-кандидатів на роль маркерів "тихих" яєчників у яків

Проблема. Як (Bos grunniens) — єдина велика рогата худоба, що виживає на Цинхай-Тибетському плато. Але плодючість низька: самка телиться раз на два роки або двічі за три роки, середньорічний показник відтворення — менше 60%. Інактивні яєчники — ключовий незаразний розлад після отелення, який посилюють холодовий стрес і сезонний дефіцит корму. Значна частина корів не відновлює циклічну активність протягом того ж сезону розведення — це подовжує міжотельний інтервал і завдає економічних збитків господарствам.

Що зробили. Відібрали по три яки: здорові в природній охоті (ECG) та з інактивними яєчниками (IO). Діагноз ставили ректально: яєчники нормального розміру, гладкі, без жовтих тіл і фолікулів; при атрофії — зменшені, щільні, горбисті (Рисунок 1). Тканини яєчників збирали одразу після забою і зберігали в рідкому азоті. Білки екстрагували, відновлювали дисульфідні зв'язки TCEP (10 мМ, 37 °C, 60 хв), алкілували йодацетамідом (40 мМ, кімнатна температура, 40 хв у темряві), гідролізували трипсином (1:50, 37 °C, ніч). Пептиди аналізували на мас-спектрометрі Astral у режимі DIA.

Результати. Знайшли 165 високозначущих диференційно експресованих білків: 87 підвищених і 78 знижених. Аналіз білок-білкових взаємодій виділив п'ять ключових: MAO, FSTL3, HAPLN1, PTGFR, RDH11. Вестерн-блот підтвердив дані протеоміки: MAO, FSTL3 і HAPLN1 значно підвищені в групі IO, а PTGFR і RDH11 — знижені.

Що це дає практиці. Ці п'ять білків можуть бути залучені до патогенезу інактивності яєчників і претендують на роль біомаркерів ранньої діагностики та терапевтичних мішеней. Робота створює теоретичну базу для подальших досліджень механізмів і профілактики цього стану в яків. Обмеження — мала вибірка (по 3 тварини в групі), тож результати потребують валідації на більшій когорті.