Алогенні стовбурові клітини з жирової тканини при тяжкій ХХН у собаки: клінічний випадок
У 9-річної поміранки з ХХН II стадії за IRIS, що прогресувала після гострого ураження нирок, застосували алогенні мезенхімальні стовбурові клітини з жирової тканини (AD-MSC) — 4 інфузії по 3×10⁶ клітин/кг кожні 2 тижні. Креатинін і фосфор знизилися, побічних ефектів не було. Це лише спостереження одного випадку, не доказ ефективності.
Що зробили
9-річна стерилізована поміранка (2,3 кг, BCS 4/9) потрапила з анорексією, нудотою, блюванням і млявістю. Стартові показники: креатинін 106 мкмоль/л, сечовина 18,6 ммоль/л, SDMA 18 мкг/дл. УЗД: двобічні дегенеративні зміни нирок з кальцифікатами, уроліти, кортикальні кісти ~2 мм. Супутньо — дегенеративна хвороба клапанів серця і хронічний холецистит.
Протягом 3 місяців показники трималися, далі — різке погіршення. З лютого по квітень 2025-го — повторні звернення з гострим блюванням, креатинін >125 мкмоль/л, SDMA >18 мкг/дл. У травні — гастроентерит на тлі подальшого падіння функції нирок: креатинін 160 мкмоль/л, SDMA 30 мкг/дл, метаболічний ацидоз, гіперкаліємія. Це вже ХХН II стадії за IRIS.
Стандартна терапія: ниркова дієта з обмеженням білка, фосфору й натрію, омега-3, антиоксиданти, вільний доступ до води, уникання нефротоксичних препаратів, обережне застосування іАПФ/БРА. Попри це функція нирок продовжувала падати.
Клітинна терапія
З інформованої згоди власника у червні 2025-го почали AD-MSC від здорових собак-донорів. Клітини збирали асептично, ізолювали, культивували, характеризували й перевіряли на мікробіологічну безпеку.
Схема: внутрішньовенна інфузія 3×10⁶ клітин/кг кожні 2 тижні, усього 4 введення. Перед інфузією — дексаметазон для зниження ризику реакцій.
Результати
Після курсу AD-MSC на тлі продовженої конвенційної терапії:
- креатинін знизився зі 160 до 136 мкмоль/л (день 338), далі 143 → 137 → 124 → 129
- сечовина: 17,8 → 14,4 → 14,2 → 13,7 → 10,8 → 14,0 ммоль/л
- фосфор знизився
- вага: 2,3 → 2,7 кг, покращилися апетит, BCS і загальний стан
- побічних ефектів не зафіксували
До дня 481 собака перейшла з II стадії за IRIS у I стадію.
Що це означає для практики
Це опис одного випадку, без контрольної групи. Зміни відбувалися на тлі постійної конвенційної терапії, премедикації дексаметазоном і супутніх хвороб. Гістопатології нирок і механістичних аналізів не робили, спостереження коротке.
Автори прямо пишуть: це попередні дані про здійсненність і короткострокову переносимість, а не доказ ефективності, безпеки, регенерації нирок чи впливу на перебіг хвороби. Потрібні контрольовані дослідження з протокольованим спостереженням.
Практичний висновок: алогенні AD-MSC у собак із тяжкою ХХН виглядають технічно здійсненними й переносимими в короткій перспективі. Але поки що це не привід міняти стандартний протокол ведення ХХН — лише привід стежити за подальшими дослідженнями.