Без чого не робити стоматологію: рентген, зонд і бормашина

Проблема більшості практик не в тому, що лікарі не люблять стоматологію, а в тому, що їм бракує обладнання й навчання. У багатьох ветшколах стоматологія досі займала мало місця в програмі, хоча в щоденній роботі вона займає величезну частину часу. Це виправляється курсами підвищення кваліфікації — незалежно від поточного рівня.

Два головні діагностичні інструменти — дентальний рентген і пародонтальний зонд.

З кінця 1990-х цифрова дентальна рентгенографія була ознакою прогресивної практики. Через 25 років ситуація інша: робити хірургічні екстракції без дентального рентгена — це вже нижче мінімального стандарту допомоги.

Прямі цифрові системи (DR) під'єднуються до комп'ютера кабелем. Їхня перевага — миттєвий зворотний зв'язок: якщо головка трубки стоїть неправильно і знімок витягнутий, положення можна швидко скоригувати й одразу побачити результат. Історично мінусом було обмеження розмірів сенсора — 0, 1 і 2. Зараз на ринку є сенсор розміру 4. Сенсор закривають пластиковим рукавом від вологи, і треба стежити, щоб пацієнт не вкусив його. У різних систем різні налаштування обробки зображення за замовчуванням — майже всі дозволяють їх змінити під свій смак.

Непрямі системи (CR) використовують багаторазові фосфорні пластини: їх сканують, зображення за секунди з'являється на екрані, а пластина очищається й готова до повторного використання. Пластини бувають різних розмірів, включно з розміром 4 і більше. Вони дряпаються, тому потрібні пластикові чохли — заодно вони не пускають вологу й шерсть у сканер. Кількість радіації для оптимального знімка може відрізнятися між новими та багаторазово використаними пластинами. Замінити пошкоджену пластину значно дешевше, ніж прямий цифровий сенсор.

Зонд і експлорер. Пародонтальний зонд/експлорер — найпоширеніший двобічний діагностичний інструмент, але бувають і однобічні версії, і двобічні з двома різними зондами чи експлорерами. Зондом вимірюють глибину кишень у кількох точках по колу зуба. Нормальна глибина ясенної борозни — менше 1 мм у кота й менше 3 мм у собаки. Зондування показує, чи це нормальна борозна, чи патологічна пародонтальна кишеня через втрату прикріплення. Найзручніший для ветстоматології — UNC-15 з добре помітними позначками до 15 мм (Рисунок 1 A). Ним же можна вимірювати й документувати розміри невеликих новоутворень ротової порожнини.

Експлорером перевіряють, чи є при переломі зуба розкриття пульпи, оцінюють ясенний край на ранню резорбцію зуба й шукають підясенний камінь. На Рисунку 1 B — два типи експлорерів. TU #17 (або аналог Orban #17) добре виявляє тонку резорбцію в котів, яку можна пропустити більшими інструментами типу гачка #23.

Третій обов'язковий елемент — швидкісна/низькошвидкісна стоматологічна установка. Більшість працюють на стисненому повітрі, але останніми роками в ветстоматології та щелепно-лицевій хірургії набирають популярності електричні. Електричний наконечник важчий за пневматичний, але головна перевага — момент, який він здатен генерувати. Незалежно від типу, критично мати набір борів: це робоча частина наконечника, і різні бори дають різні функції. На Рисунку 2 — набір для загальної практики: карбідні круглі, хрестоподібні фісурні та алмазні бори. Більшість карбідних борів краще купувати хірургічної довжини, а не стандартної.

Наступна колонка — про інше обладнання, яке полегшує екстракції, включно з новішими опціями.