SAT1 спалахнув глобально: Лесото, Кіпр і Греція — що це означає для практики

Що сталося

Аналіз підтверджених спалахів ящура, зареєстрованих у WAHIS (WOAH) з 2005 року по 31 липня 2026 року, показав: 2025 рік — найбільший за кількістю спалахів за весь період дослідження. Головна причина — різке зростання спалахів, пов'язаних із серотипом SAT1. Інші серотипи залишалися стабільними або знижувалися.

Африка мала найвище навантаження останніх років. Але Європа теж відзначилася: після двох років без спалахів (2023–2024) SAT1 повернувся. Спочатку — Туреччина, потім Кіпр і Лесбос (Греція).

Три різні сценарії

Лесото. Перший в історії країни спалах ящура. Реконструкція офіційних звітів WOAH показала повторний зв'язок із незаконним переміщенням тварин і епідеміологічно пов'язаними скотарськими пунктами.

Кіпр. Перший зареєстрований спалах SAT1 на острові. Раніше SAT1 тут не документували взагалі.

Лесбос, Греція. Повторна поява SAT1. Попередній зареєстрований випадок SAT1 у Греції датується 1962 роком. У 1994 році на Лесбосі був спалах серотипу O.

Дві хвилі в Європі

Перша хвиля — січень–березень 2025 року: послідовні спалахи серотипу O в Німеччині, Угорщині та Словаччині.

Друга хвиля — лютий–березень 2026 року: спалахи SAT1 на Кіпрі та Лесбосі після попередньої циркуляції SAT1 у сусідній Туреччині.

Просторово-часовий аналіз показав поступове розширення географії спалахів на обох островах. Для Лесбосу 142 повідомлення об'єднали в 10 географічних груп (Мантамадос, Пелопі, Напі, Іпсілометопо, Месотопо, Каллоні, Паракойла, Містегна, Мітилена, Анемотія). Для Кіпру 121 повідомлення розподілили на 7 груп (Ларнака Схід, Ларнака Центр, Ларнака Захід, Нікосія Південь, Нікосія Центр, Нікосія Північ, Лімасол).

Види тварин і заходи контролю

Порівняльний аналіз виявив відмінності у залученні видів тварин і управлінні спалахами між регіонами.

У Туреччині переважала вакцинація. На Кіпрі та Лесбосі застосовували stamping-out (забій і утилізація). Це принципово різні підходи до контролю.

Що це означає для практики

SAT1 виходить за межі традиційного африканського ареалу. Переміщення тварин, продуктів і людей — основний драйвер трансграничного поширення.

Для ветеринарних лікарів у Європі: SAT1 більше не «екзотика». Диференційна діагностика везикулярних уражень рота, кінцівок і вимені має включати SAT1 навіть у регіонах, де його ніколи не реєстрували.

Зв'язність ферм і переміщення тварин — критичні точки для нагляду. Інтегровані стратегії контролю (нагляд + обмеження руху + біобезпека + вибіркова вакцинація або stamping-out) потребують подальшого вивчення з урахуванням місцевих умов.

Дослідження підкреслює: географічне розширення SAT1 у раніше вільні регіони — не випадковість, а тенденція. Системи нагляду і готовності потребують перегляду.