Вчені та фермери про добробут свиней: майже однакові пріоритети, але різні оцінки

Дослідники з Університету ветеринарної медицини Ганновера (Німеччина) вирішили з'ясувати, чи однаково дивляться на «найкращі практики» для добробуту свиней науковці та самі свинарі. Результати опубліковані у Frontiers in Veterinary Science.

Як робили

Спочатку провели огляд літератури в PubMed і Web of Science (вересень–грудень 2023). Шукали за показниками: хвостові та вушні ураження, ушкодження шкіри, бурсит — у поєднанні зі «свинею». Відібрали лише ті заходи, які показали ефективність у зниженні цих проблем. Кожному заходу присвоїли бал валідності від 0 до 3 залежно від кількості публікацій, що його рекомендують.

Далі склали дві онлайн-анкети в LimeSurvey: одну для науковців із добробуту тварин, другу — для свинарів. Учасники оцінювали запропоновані практики за шкалою від 0% (непридатна) до 100% (дуже придатна). Оцінювати кожен пункт було не обов'язково — щоб люди не ставили бали там, де не мають досвіду. Тому кількість відповідей на окремі питання відрізняється від загальної кількості учасників.

Хто взяв участь

47 науковців і 80 свинарів.

Що вийшло

Майже всі запропоновані практики науковці оцінили вище за фермерів. Але найвищі та найнижчі позиції в рейтингу в обох групах збіглися, і чимало заходів не показали статистично значущої різниці (p > 0,05).

Найвищі оцінки:

• «Добрий клімат у приміщенні / якість повітря» — медіана 84,0% у науковців проти 72,0% у фермерів (p = 1,000) для хвостових і вушних уражень.
• «Добрий стан здоров'я» — 81,5% проти 75,0% (p = 1,000) для тих самих уражень.
• «Якнайменше перегрупувань і змішування тварин» — 88,0% проти 71,0% (p = 0,006) для ушкоджень шкіри.

Найбільші розбіжності — там, де потрібні гроші й робочі руки:

• «Зниження щільності посадки» — 71,5% у науковців проти 40,0% у фермерів (p < 0,001).
• «Достатньо місця для годівлі на свиню» — 80,0% проти 46,0% (p < 0,001).

Для бурситу всі запропоновані заходи щодо стану підлоги показали значущу різницю між групами (p < 0,05) — фермери знову оцінили їх нижче.

Що це означає для практики

Науковці схильні підтримувати більшість заходів, фермери дають нижчі бали — ймовірно, через реальні обмеження: здійсненність, навантаження, витрати. Але порядок пріоритетів у групах схожий, тобто певний консенсус є.

Автори роблять висновок: щоб заходи з добробуту справді впроваджувалися на фермах, треба враховувати думку й проблеми фермерів і давати їм відповідну підтримку. Раніші дослідження (Rust et al.) показали, що фермери не відчувають розуміння з боку науковців і держави та більше довіряють інформації від колег і аграрних організацій. Поєднання наукового й практичного погляду може покращити співпрацю та наблизити теорію до реальності.