Алжирські зайці як резервуар рикетсій: 50% заражені кліщами, знайдено 7 зоонозних видів

Що зробили

Протягом сезонів полювання 2023–2024 років зібрали 44 зайця-русака (Cape hare, Lepus capensis) і 3 диких кролів з 20 локацій у двох регіонах північного Алжиру — Bordj-Bou-Arreridj і M'sila. Тушки заморожували, потім у лабораторії оглядали шкіру, хутро й голову на ектопаразитів. Кліщів знімали пінцетом, зберігали в 70% етанолі, визначали морфологічно за ключами, а потім пулами (1–6 особин) перевіряли методом qPCR на бактерії (Borrelia, Rickettsia, Anaplasma, Coxiella, Ehrlichia) і віруси (TBEV, CCHFV, WNV, Usutu, флебовіруси). Вік тварин визначали за методом Штро — за пальпацією горбика на дистальній ulna.

Результати по кліщах

Кліщі були на 22 зайцях із 44 (50%). На трьох кролях — жодного. Зібрали 165 кліщів:

• Rhipicephalus sanguineus sensu lato — 94,5%
• Ixodes hexagonus — 5,5%

Дорослі особини переважали, за ними німфи, личинки — рідко.

Сезонність чітка: вересень — 100% зараження, середня інтенсивність 11,57 ± 22,37 кліща на тварину; жовтень — 40,9% (2,27 ± 3,77); листопад — 46,2% (1,82 ± 3,52); грудень — нуль.

Патогени

У пулах R. sanguineus знайшли сім зоонозних видів Rickettsia. Найпоширеніша — R. aeschlimannii (19,6%). Також виявили Borrelia afzelii (3,6%) і B. burgdorferi sensu stricto (1,8%) — разом 4 позитивні пули, загальна поширеність 0,7%.

Усі проби негативні на Anaplasma spp., Coxiella spp., Ehrlichia spp. і всі скриновані віруси.

Що це означає для практики

R. sanguineus — домінуючий кліщ на зайцях в Алжирі. Це той самий вид, що паразитує на собаках, і відомий вектор Babesia canis, Ehrlichia canis, R. conorii та R. rickettsii. Виявлення R. aeschlimannii важливе: в Алжирі вже зафіксовані два людські випадки, а серед пацієнтів із середземноморською плямистою гарячкою у 50,3% були укуси кліщів.

Borrelia afzelii і B. burgdorferi s.s. в алжирських кліщах із зайців — новий сигнал. Раніше в Алжирі знаходили переважно borreliae групи рецидивної гарячки в аргасових кліщах і Borrelia spp. в I. ricinus з великої рогатої худоби. Тепер є підстави вважати зайців потенційним резервуаром у екології Лайм-бореліозу.

Практичний висновок: дикі зайці — не просто мисливський ресурс, а вузол у циркуляції кліщових зоонозів на стику дикої природи, свійських тварин і людини. Потрібен розширений моніторинг у рамках One Health, особливо у вересні, коли інтенсивність інвазії максимальна.