Кіт із лімфомою гортані: як радіотерапія і трахеостомія витягли пацієнта з дихальної катастрофи

Пацієнт і початкова картина

Кастрована самиця мейн-куна, 12 років, вага 5,78 кг, BCS 3/9. Звернулися через млявість, анорексію та патологічні дихальні шуми. При огляді — щільне нерухоме утворення в правій шийній ділянці та двобічна підщелепна лімфаденопатія. Аналізи: легка гіперкаліємія, гіперглікемія, підвищений fSAA.

КТ виявила дві м'якотканинні маси — у правій тонзилярній ділянці та правій шийній зоні. Шийна маса поширювалася медіально до тканин гортані, що дало підозру на контактне ураження. Шийний компонент хірургічно зменшили (debulking), зразки пішли на гістологію та ІГХ. Результат — раундоклітинна неоплазія, найбільш відповідна T-клітинно-збагаченій B-клітинній лімфомі. Тонзилярне ураження виявилося тяжким стоматитом.

Хіміотерапія і прогресування

Запустили модифікований протокол L-CHOP:

• L-аспарагіназа 400 МО/кг підшкірно, день 0
• вінкристин 0,7 мг/м² в/в, дні 1 і 15
• циклофосфамід 250 мг/м² в/в, день 8
• епірубіцин 25 мг/м² в/в, день 21 (замість доксорубіцину)
• преднізолон 2 мг/кг перорально раз на добу з дня 1, зниження до 1 мг/кг з дня 15

Після debulking і старту хіміотерапії дихання трохи покращилося, але ефект був короткочасний. Протягом циклу респіраторні ознаки повернулися й прогресивно погіршувалися.

Критична обструкція

Повторна КТ без анестезії показала дифузне потовщення м'яких тканин гортані всередину з різким звуженням просвіту верхніх дихальних шляхів. Одночасно — множинні збільшені шийні лімфовузли та багатоосередкові округлі гіпоатенюйовані вузлики в печінці, що вказувало на системне ураження.

Через тяжку компресію дихальних шляхів виконали екстрену тимчасову трахеостомію. Через 3 дні — планувальна КТ і punch-біопсія маси гортані. Гістологія підтвердила дифузну великоклітинну B-клітинну лімфому.

Радіотерапія і результат

Призначили паліативну гіпофракційну променеву терапію: 6 Гр × 6 фракцій, сумарна доза 36 Гр.

Пухлина почала зменшуватися вже під час лікування. До 4-ї фракції трахеостомічну трубку успішно видалили — обструкція не повернулася. Контрольна КТ через 17 днів після початку опромінення: видимих уражень гортані немає. Респіраторні симптоми не рецидивували.

Кіт загинув на 27-й день після початку радіотерапії — клінічно підозрювали прогресування системної хвороби, а не локальної.

Що це означає для практики

Лімфома гортані в котів зустрічається рідко, але може проявлятися гострою, загрозливою для життя обструкцією верхніх дихальних шляхів. На КТ її важко відрізнити від запального чи інфекційного ларингіту — обидва дають потовщення м'яких тканин. Остаточний діагноз — тільки цитологія або гістологія.

Тимчасова трахеостомія в котів має відносно високий рівень ускладнень (обтурація, зміщення трубки), але за сучасними даними більшість випадків вдається вести успішно, а летальність частіше пов'язана з основною хворобою, ніж із самою процедурою. Постійна трахеостомія має обережніший прогноз.

Ключовий висновок кейсу: комбінація тимчасової трахеостомії для стабілізації дихання та гіпофракційної паліативної радіотерапії (6 Гр × 6) дала швидке й ефективне усунення пухлинної обструкції гортані в кота, у якого локальна хвороба прогресувала на тлі хіміотерапії. Це варіант для пацієнтів, де системна терапія вже не стримує локальний процес, а дихальні шляхи треба рятувати негайно.