Козли з синдромом інтерсексуальності: не конфлікт, а соціальний клей?
Дослідження показало, що інтерсекс-кози (гомозиготні комолі) частіше ініціювали дружні контакти, ніж звичайні самиці, і рідше вступали в бійки з різними суперниками. Це означає, що вони можуть відігравати роль соціальних "миротворців" у стаді, а не джерела агресії, що важливо враховувати при селекції на комолість.
Ми звикли думати, що інтерсекс-кози, які з'являються через селекцію на комолість (синдром PIS), мають бути схожими на цапів за поведінкою: агресивнішими, зацікавленими в статевій поведінці. Нове дослідження німецьких ветеринарів із Гіссена та Еберсвальде перевертає це уявлення.
Вони спостерігали за стабільною групою з 24 комолих зааненських кіз: 17 самиць і 7 інтерсекс-особин (XX, гомозиготних за геном комолості). Вік — від 1 до 4 років. Записували поведінку на відео протягом 15 годин активного часу та ще 1,6 години під час годівлі, використовуючи етограму з чіткими критеріями (загроза, бодання, штовхання, кусання — агоністична; лизання, тертя, лежання в контакті — афіліативна). Потім будували соціальні мережі та рахували ієрархічні ранги за методом Девіда.
Ключові результати:
- Афіліативна поведінка: Інтерсекс-кози демонстрували значно вищу частоту дружніх взаємодій (лизання, тертя, спільний відпочинок) порівняно із самицями. Тобто вони були більш соціально "зв'язані" з групою.
- Агоністична поведінка: Загальна частота конфліктів (бійок, загроз) не відрізнялася між групами. Але є нюанс: інтерсекс-кози билися зі значно меншою кількістю різних опонентів. Тобто вони не були агресивнішими, але їхні конфлікти були більш "прицільними" — з конкретними суперниками, а не з усіма підряд.
Що це означає на практиці?
Автори роблять обережний, але важливий висновок: інтерсекс-кози, попри гормональні особливості (у них може бути тестостерон як у цапів), не руйнують стадо. Навпаки, вони можуть сприяти соціальній згуртованості. Їхня вища афіліативність і вибірковість у конфліктах — це не "чоловіча" модель поведінки, а щось інше.
Обмеження, про які варто пам'ятати:
- Вибірка мала (7 інтерсекс-коз) і лише з одного стада. Потрібні повторення на інших фермах.
- Камери не покривали зону біля сіна, тому частину агоністичних взаємодій могли пропустити.
- Був віковий дисбаланс: серед інтерсекс-коз не було 4-річних тварин.
Висновок для клінічної практики: Якщо ви консультуєте ферми, які розводять комолих кіз, не варто очікувати, що інтерсекс-особини будуть джерелом постійних бійок. Їхня присутність, судячи з усього, не погіршує соціальний клімат у стаді. Це ще один аргумент на користь того, що селекція на комолість не створює "проблемних" тварин з точки зору соціальної поведінки. Але завжди оцінюйте конкретну групу: індивідуальні особливості та умови утримання можуть змінювати картину.