Кліщі в індійських джунглях: хто під загрозою і коли найгірше
У Вайянаді (Керала, Індія) зібрали 2562 кліщі з худоби, кіз, собак і котів. Найбільше кліщів — у сезон мусонів, але найвище індивідуальне навантаження — взимку. Корови страждають найбільше (у 4 рази більше за котів). Домінує Haemaphysalis bispinosa — переносник небезпечних хвороб, зокрема KFD.
Кліщі — не просто неприємні паразити, а реальна загроза для тварин і людей, особливо в регіонах, де домашні тварини контактують із дикою природою. Свіже лонгітюдне дослідження з лісистого округу Вайянад на півдні Індії дає чітку картину, хто, коли і скільки кліщів носить на собі.
Що робили
З 2022 по 2024 рік у 40 локаціях трьох екологічних зон збирали кліщів із чотирьох видів домашніх тварин: великої рогатої худоби, кіз, собак і котів. Збір проводили у три сезони: мусон, зима, літо. Кліщів ідентифікували морфологічно до виду, а дані обробляли статистично, включно з негативною біноміальною регресією для пошуку факторів ризику.
Ключові цифри
Загалом зібрали 2562 кліщі. Розподіл по сезонах нерівномірний:
- Мусон — 1231 кліщ (48%)
- Зима — 965 (37,7%)
- Літо — 366 (14,3%)
Найбільше кліщів зібрали з великої рогатої худоби — 1529 особин (59,7%). Далі йдуть кози (592; 23,1%), собаки (313; 12,2%) і коти (128; 5%).
Цікавий нюанс: хоча загальна кількість кліщів найбільша в мусон, середнє навантаження на одну тварину найвище взимку — 4,91 ± 3,63 кліща. У мусон цей показник становить 4,46 ± 2,50, а влітку падає до 1,66 ± 0,79. Різниця статистично значуща (Kruskal-Wallis, P < .0001).
Регресійна модель підтвердила: сезон і вид господаря — головні предиктори навантаження. Порівняно з мусоном, улітку навантаження нижче майже втричі (IRR = 0,36; 95% ДІ: 0,32–0,41; P < .001), а взимку — помірно вище (IRR = 1,15; 95% ДІ: 1,05–1,25; P = .0017). Щодо видів: у корів навантаження в 4 рази вище, ніж у котів (IRR = 4,05; 95% ДІ: 3,39–4,87; P < .001).
Видовий склад
Знайшли 7 видів кліщів із 3 родів. Домінує Haemaphysalis bispinosa — особливо на худобі та козах. Також присутні H. kyasanurensis та Rhipicephalus spp. Це важливо, бо ці види — переносники серйозних зоонозів: лихоманки лісу К'ясанур (KFD), бабезіозу та рикетсіозів.
Що це означає на практиці
Тварини в екотонних зонах (на межі лісу та поселень) — постійний резервуар кліщів, зокрема небезпечних для людей. Сезонність чітка: пік активності — мусон і зима, спад — улітку. Для практики це означає, що обробки проти кліщів мають бути обов'язковими перед сезоном мусонів і тривати всю зиму, особливо для великої рогатої худоби. Котів і собак також варто регулярно оглядати, але ризик для них нижчий.
Автори наголошують: потрібен інтегрований екологічний моніторинг і регіональні стратегії контролю кліщів, а не універсальні схеми.