Собаку з хронічним парезом тазу врятувала операція: рідкісний випадок менінгіту з арахноїдальним дивертикулом
У 4-річного голден-ретривера з прогресуючим парезом тазових кінцівок на МРТ знайшли кісту спинного мозку. Під час операції виявили кальцифіковані мозкові оболонки з запаленням. Це перший задокументований випадок запального менінгеального розростання з формуванням арахноїдального дивертикула у собак. Після декомпресії та стероїдів пес одужав.
Що сталося
4-річний кобель голден-ретривера, 31 кг, потрапив з хронічною (понад 6 місяців) прогресуючою некоординацією тазових кінцівок. Травм не було, у родичів подібного не спостерігали. За два роки до цього був епізод кульгавості грудних кінцівок і болю в шиї — тоді запідозрили стероїд-залежний менінгіт-артеріїт (SRMA), лікували стероїдами, симптоми зникли.
Неврологічний статус
Амбулаторний помірний парез тазових кінцівок, пропріоцептивні дефіцити, рефлекси в нормі. Локалізація — Т3-L3 мієлопатія. Болю не було. Аналізи крові, CRP, SNAP 4Dx — у межах норми.
МРТ
На рівні тіла T13 виявили інтрадуральне екстрамедулярне утворення овальної/краплеподібної форми (13×5 мм), гіпоінтенсивне на T1, гіперінтенсивне на T2/STIR. Контрастування самого утворення не було, але спостерігали накопичення контрасту каудальніше і вентральніше. Також була центральна інтрамедулярна гіперінтенсивність на T2 протяжністю у два тіла хребців каудальніше — ознака набряку/мієломаляції.
Операція
Зробили геміламінектомію T13-L1. Тверда мозкова оболонка була макроскопічно змінена і кальцифікована. Під нею знайшли кістоподібне утворення, яке вдавлювало спинний мозок. Стінку кісти висікли, витекла рідина, схожа на ЦСР. Через ризик нестабільності додатково провели стабілізацію T13-L1 титановою пластиною SOP 3.5 мм.
Гістологія
Стінка кісти — щільна багатошарова фіброколагенова тканина (схожа на тверду мозкову оболонку) з множинними вогнищами дистрофічної мінералізації. Коллаген зрілий, I типу. На внутрішній поверхні — проліферати арахнотелію з лімфоплазмоцитарною та нейтрофільною інфільтрацією. Тобто це був хронічний проліферативний менінгіт із кальцифікацією та формуванням дивертикула.
Лікування та результат
Після гістології призначили преднізолон 2 мг/кг/день зі зниженням дози кожні 2 тижні. Через місяць — покращення. Через 6 місяців пес повністю ходив, лише легка атаксія тазу, імуносупресію скасували, залишилася реабілітація.
Висновки для практики
- Арахноїдальні дивертикули можуть бути не лише вродженими або дегенеративними, а й наслідком хронічного запалення мозкових оболонок.
- За відсутності болю і нормальних аналізах крові менінгіт легко пропустити — тут ЦСР не брали, бо менінгіт не був у дифдіагнозі.
- Кальцифікація дури під час операції — червоний прапор для запального процесу, варто брати біопсію.
- Комбінація хірургічної декомпресії та стероїдів дала добрий довгостроковий результат.