Вентрикулоперитонеальний шунт при сирингомієлії та мальформації Chiari у кавалер-кінг-чарльз-спанієля: клінічний випадок
У 1-річного кавалера з болем, фантомним чуханням і сирингомієлією від C2 до L5 (7 мм на C2–C3) медикаментозне лікування не спрацювало. Поставили вентрикулоперитонеальний шунт — через 6 місяців сиринкс зменшився до 2,3 мм, собака без болю. Варіант, коли FMD не ідеальний через вентрикуломегалію.
Передісторія
Кавалер-кінг-чарльз-спанієлі (CKCS) — порода з найвищою частотою мальформації Chiari (CM). За даними європейських і американських досліджень, поширеність CM у породі близько 47% у всіх вікових групах, і щороку ризик зростає в 1,3 раза. До 12 місяців близько 25% CKCS мають сирингомієлію (SM), а після 72 місяців — уже 70%. Щороку 30% собак без сиринксу його розвивають.
Пацієнт
Самець CKCS, 1 рік. Скарги: летаргія, небажання стрибати, спорадична вокалізація, відмова їсти з миски на підлозі, фантомне чухання. Первинний лікар призначив габапентин ~6,5 мг/кг кожні 12 год (вищі дози давали седацію) і мелоксикам 0,1 мг/кг кожні 24 год. Біль не минув. Неврологічний огляд: лише цервікальна гіперестезія.
МРТ
1,5 Т, протоколи T2W, T1W, FLAIR, T2W GRE, STIR, 3D-CISS. Знайшли:
- мальформацію Chiari з вираженою грижею черв'яка мозочка проти атланто-потиличної зв'язки та пластин C1;
- помірну дилатацію всієї шлуночкової системи, зменшений об'єм нюхових цибулин, сплощення та вентральну ротацію переднього мозку (брахіцефалія);
- сирингомієлію від зубоподібного відростка до L5, з розширенням центрального каналу каудальніше;
- сигнал-void у сиринксі — ознака швидкого потоку рідини; у грудному та поперековому відділах — суміш пре-сирингомієлії та сирингомієлії.
Найширший сегмент — C2–C3: симетричний сиринкс, максимальний поперечний діаметр 7,0 мм, площа поперечного перерізу 35,96 мм². Ризик прогресування до голокордової сирингомієлії.
Хірургія
Через виражену вентрикуломегалію та ризик росту сиринксу обрали вентрикулоперитонеальний шунт (VPS), а не декомпресію великого потиличного отвору.
Техніка: краніотомія правої тім'яної кістки буром 3 мм, другий менший отвір для фіксації катетера до черепа. Після розтину твердої мозкової оболонки встановили шунт і підключили до клапана з високим тиском відкриття 110–170 мм H₂O (Medtronic). Вибір саме високого тиску — через попередні випадки гігроми після клапанів із середнім тиском. Клапан підшкірно дорсально від основи шиї. Дистальний барій-імпрегнований шунт — у черевну порожнину через розріз на правому фланці, 3 см каудально від останнього ребра. Підшкірний тунель сформували довгим кишковим затискачем Дойєна. КТ підтвердила правильне положення.
Післяопераційний перебіг
Єдине ускладнення — транзиторний пневмоцефал. Далі — виражене клінічне покращення.
МРТ через 2 місяці: сиринкс зменшився з ~60% до ~45% площі поперечного перерізу хребтового каналу. Через 6 місяців: сиринкс 2,3 мм, лише легка дилатація центрального каналу в каудальній третині C2. Бічні шлуночки практично нормалізувалися, третій і четвертий — без змін. Задня черепна ямка розвантажилася: мозочок більше не стиснутий рострально, лише легка інденція каудовентрального черв'яка через великий потиличний отвір.
Через 8 місяців після операції — короткий епізод, схожий на руховий розлад, повне відновлення. Собака без болю, неврологічно нормальна.
Що це означає для практики
VPS — робоча альтернатива FMD у собак із CM/SM і супутньою вентрикуломегалією. У людей FMD залишається методом вибору, але 8–30% потребують повторної операції через рубцеву тканину. У цього пацієнта шунт дав колапс сиринксу і нормалізацію шлуночків без реоперацій. Клапан із високим тиском відкриття — свідомий вибір проти гігроми.