Кіт породи регдол із хронічною кишковою псевдообструкцією: перший випадок лейоміозиту кишківника
Описано перший підтверджений випадок міопатичного кишкового лейоміозиту в кота. Хвороба імітувала механічну кишкову непрохідність, але причиною було запалення м’язового шару кишки з фіброзом. Стан не піддався хірургічному лікуванню, тварину евтаназували. Це важливо для диференційної діагностики кишкових непрохідностей у котів.
Що сталося
Річний кастрований кіт породи регдол мав 4 тижні гіпорексію, переміжну діарею та втрату ваги. На момент звернення — колапс, пальпується абдомінальна маса. Попередні дослідження показали анемію (Hb 5.6 г/дл), нейтрофілію, лімфоцитоз, тромбоцитопенію, гіпокальціємію, підвищення білірубіну та жовчних кислот, різке підвищення креатинкінази (838 ОД/л).
Діагностика
УЗД виявило дилатацію петель кишки з рідиною/газом, гіперехогенний вміст із акустичною тінню (ймовірно, фекалії або стороннє тіло), зниження перистальтики, помірний перитонеальний випіт і збільшення мезентеріальних лімфовузлів. Стінка кишки була гіпоехогенною, шари розмиті, але не потовщені.
КТ показало «трубчасту структуру», яку інтерпретували як стороннє тіло. Функціональний ілеус вважали менш імовірним через відсутність дифузної дилатації. Хірургічне втручання виявило тяжку дилатацію від середньої порожньої кишки до сліпої кишки з імпакцією твердими фекаліями. Виконали резекцію клубової та сліпої кишок.
Результат
Після операції стан погіршився — гіпотензія потребувала вазопресорів. Власники обрали евтаназію.
Гістопатологія
У м’язовій оболонці (циркулярний і поздовжній шари) — виражена інфільтрація змішаними запальними клітинами (лімфоцити, плазмоцити, макрофаги, нейтрофіли) із заміщенням м’язів фіброзною тканиною. Міентеральні сплетення збережені, без дегенерації гангліїв. Найтяжчі зміни — у клубовій кишці. Це відповідає міопатичному кишковому лейоміозиту.
Висновки для практики
- Це перший підтверджений випадок лейоміозиту кишківника в кота.
- Хронічна кишкова псевдообструкція (CIPO) — рідкісний, імовірно недооцінений діагноз у котів. Раніше описували дефіцит альфа-актину гладких м’язів, гангліоневрит і вісцеральну міопатію.
- CIPO може імітувати механічну непрохідність на КТ — навіть за наявності «стороннього тіла» варто тримати в голові функціональні причини.
- Прогноз при лейоміозиті поганий: запалення з фіброзом незворотне, резекція не допомагає, якщо процес дифузний.
- У людей CIPO класифікують за типом ураження (міопатичний, нейропатичний, мезенхімальний) — ветеринарії варто перейняти цей підхід для кращої діагностики та прогнозування.