Який метод виділення ДНК краще ловить збудників маститу в молоці

Порівняльне дослідження методів виділення ДНК для виявлення бактерій, асоційованих з маститом, у молоці. Автор — Jember TF, публікація у Veterinary Journal, жовтень 2026.

Суть роботи: молоко — складна матриця для молекулярної діагностики. Жир, білки, кальцій і соматичні клітини заважають виділенню чистої бактеріальної ДНК і гальмують ПЛР. Тому автори напряму порівняли кілька протоколів екстракції на зразках молока з підозрою на мастит.

Що оцінювали:

• вихід і чистоту ДНК (співвідношення поглинання, відсутність інгібіторів ПЛР);
• здатність виявляти основні збудники маститу — стафілококи, стрептококи, E. coli та інші;
• відтворюваність результату між повторами.

Головний практичний висновок: методи виділення ДНК не взаємозамінні. Протоколи, які добре працюють на чистих культурах, на молоці дають хибнонегативні результати — інгібітори залишаються в пробі й глушать реакцію. Методи з додатковим етапом лізису клітин і очищення від жирів та білків показують стабільно вищу чутливість.

Для практики:

• якщо ви відправляєте молоко на ПЛР і отримуєте негатив при явній клініці — питання може бути не в тварині, а в лабораторному протоколі;
• при закупівлі послуг у лабораторії варто уточнювати, який саме набір/протокол вони використовують для молока, а не для «бактеріальної ДНК загалом»;
• для підтвердження маститу краще комбінувати бактеріологічний посів і ПЛР: посів дає чутливість до антибіотиків, ПЛР — швидкість і виявлення тих збудників, які погано ростуть на середовищах.

Обмеження: це порівняльна оцінка методів, а не клінічне дослідження на тваринах. Конкретні назви комерційних наборів і точні цифри чутливості наведені в повному тексті статті — варто дивитись першоджерело перед тим, як міняти протокол у своїй лабораторії.