У собак і котів знайшли шкірні новоутворення, схожі на рідкісний людський NLCS — пропонують назву "поверхнева ліпоматозна гамартома"
Німецькі патологи описали 6 випадків (5 у собак, 1 у кота) дермальних утворень із зрілими адипоцитами в дермі, не пов'язаними з підшкірною клітковиною. Гістологія нагадує людський nevus lipomatosus cutaneous superficialis. Пропонують термін "superficial lipomatous hamartoma", бо "невус" у ветеринарії плутає з пігментними ураженнями.
Що це за випадки
За півтора року (2025–2026) у біопсійній службі Інституту ветеринарної патології Університету Юстуса Лібіха в Гіссені (Німеччина) відібрали 6 зразків тканин із подібною картиною: 5 у собак, 1 у кота. Усі — шкірні утворення, які макроскопічно не відрізнялися від інших новоутворень шкіри.
Пацієнти
- Випадок 1: лабрадор, самка, 5 років, пахва. 1×1×1,5 см, щільне, біле на розрізі.
- Випадок 2: європейська короткошерста кішка, самець, 8 років, живіт. 1×1×0,5 см, на ніжці.
- Випадок 3: бернський зенненхунд, самка, 3,5 роки, шия. 4×2×3 см з ніжкою 1×1×1 см, виразка.
- Випадок 4: далматин, самка, 7,5 років, стегно. 2×1,5×2 см, множинні виразки.
- Випадок 5: французький бульдог, стерилізована самка, 9,6 років, вушна раковина. 2×1×1 см, на ніжці.
- Випадок 6: метис, стерилізована самка, 9,4 років, губа. 1,5×0,2×0,3 см.
Гістологія
У всіх випадках — фокальне, неінкапсульоване розширення дерми з підняттям епідермісу. Причина — скупчення зрілих адипоцитів у дермі, розташованих часточками й розділених фіброзними септами. Діаметр адипоцитів 50–90 мкм у центрі, 30–50 мкм на периферії, ядро відтиснуте на периферію. Мітозів не виявили в 10 полях зору (2,37 мм²).
У 4 випадках (3–6) немає безперервності між дермальними адипоцитами та підшкірною клітковиною — ключова ознака. У випадках 1 і 2 межа між дермальним і підшкірним жиром була нечіткою.
Додаткові знахідки:
- випадок 1 — легкий ортокератотичний гіперкератоз;
- випадок 2 — адипоцити сягали рівня волосяних фолікулів, екзофітний ріст, легка гіперплазія сальних залоз;
- випадки 3 і 4 — виразки з некротично-гнійним запаленням, у випадку 4 — розширені лімфатичні судини;
- випадок 5 — без виразки, але з некротично-гнійним запаленням;
- випадок 6 — мультинодулярна будова, гіперплазія епітелію, ерозії та виразки, балонна дегенерація кератиноцитів, лімфоплазмоцитарний дерматит.
Спеціальні забарвлення на колаген (Гольднер, трихром за Масоном) показали, що всі зразки пронизані тонкою фіброзною сполучною тканиною; легке збільшення колагену — у випадках 1 і 5.
Що це означає для практики
У людей це nevus lipomatosus cutaneous superficialis (NLCS) — доброякісна дермальна гамартома. Описана ще 1921 року Гоффманом і Цургелле. Буває класичний тип (множинні згруповані вузли) і солітарний (куполоподібний). Зазвичай безсимптомна, іноді — виразки, біль, неприємний запах. Після хірургічного видалення рецидиви рідкісні.
У ветеринарії термін "невус" спірний — ВООЗ рекомендує "гамартома", щоб не плутати з пігментними ураженнями. Описані утворення не відповідають жодному з підтипів гамартом (епідермальний, фолікулярний, сальний, апокринний, фіброаднексальний). Тому автори пропонують новий термін — "поверхнева ліпоматозна гамартома".
На відміну від людей, де переважає класична множинна форма, у тварин переважали солітарні утворення з екзофітним ростом. Вік пацієнтів — від молодих до середніх. Діагноз — тільки гістологічний: макроскопічно ці утворення не відрізнити від інших новоутворень шкіри.