Пастерельоз у Коннектикуті: корови тягнуть на себе антибіотикорезистентність, а дикі тварини — нові генетичні лінії
Секвенували 9 ізолятів Pasteurella multocida від корів, оленя, кролика, кота та фазана. Усі коров'ячі штами — один клон ST1/ST79 з генами стійкості до 4 класів антибіотиків. У не-корів знайшли 5 нових послідовних типів, але майже без AMR-генів. Висновок: резистентність прив'язана до худоби, а дикі тварини — резервуар генетичного різноманіття.
Розібрали свіжу публікацію з Frontiers in Veterinary Science. Група з Коннектикуту відсеквенувала 9 ізолятів Pasteurella multocida, зібраних протягом 2022–2023 років. Джерела — молоко від п'яти корів з маститом, легені дикого білохвостого оленя, легені кота, легені кролика та селезінка фазана.
Головне для практики — розбіжності між господарями.
Усі п'ять коров'ячих ізолятів виявились генетично ідентичними: Sequence Type 1 за схемою Multi-Host та ST79 за схемою RIRDC. Це один клон, який циркулює у стадах і викликає мастит. Саме він ніс повний набір генів резистентності: aph(3')-Ia, aph(6)-Id, sul2, tet(H). Фенотипово це підтвердилось: три з п'яти коров'ячих ізолятів стійкі до тетрацикліну, а один (22-2477) — взагалі мультирезистентний: одночасно не брався пеніциліном, спектиноміцином і тетрацикліном.
Не-корови — повна протилежність. Жоден ізолят від оленя, кота, кролика чи фазана не мав жодного придбаного гена стійкості. Фенотипово всі вони були чутливі до всього, окрім пеніциліну (це природна резистентність пастерел) та одного кота зі стійкістю до амоксицилін-клавуланату.
Ще цікавіше з типуванням. У не-корів знайшли аж п'ять нових послідовних типів, яких раніше не було в базі PubMLST: ST374/ST622 (олень), ST373/ST623 (фазан), ST375/ST171 (кіт). Кролик ніс ST312/ST519. Тобто дикі та дрібні домашні тварини — це резервуар генетичного різноманіття, яке ми ще не картували.
Капсульні типи: усі, крім кота, — тип A, LPS L3. Котячий ізолят взагалі втратив капсульний локус (гени grxD і DUF441 зімкнулись напряму) і мав LPS L1. Клінічно це не завадило — кіт загинув від пухлини, а не від пастерельозу, але сам факт атипового генотипу вартий уваги.
Філогенія за core-genome SNP підтвердила: коров'ячі штами групуються з міжнародними бичачими лініями, а не-корови — з різноманітними лініями, включно з пташиними та людськими ізолятами.
Що це означає на практиці:
- Якщо бачиш мастит у корови, спричинений пастерелою, — одразу перевіряй на тетрациклін. У цьому регіоні це вже проблема.
- Ізоляти від диких тварин — не джерело резистентності, але вони несуть нові генетичні варіанти. Це важливо для вакцин і діагностикумів.
- Схема MLST Multi-Host добре розділяє бичачі клони, але для диких тварин стандартні бази недостатні — треба поповнювати.
Обмеження: вибірка мала (9 ізолятів, один регіон, два роки). Але напрямок зрозумілий: антибіотикорезистентність у пастерел — це проблема великої рогатої худоби, а не дикої фауни.