Рак печінки в собаки: 20 місяців на олапарибі, циторедукції та cIL-15 з контролем АФП

Що це за випадок

13-річна стерилізована ши-тцу надійшла з багатомісячним анамнезом зростання печінкових ферментів на тлі контрольованого гіперадренокортицизму (трилостан 10 мг/собаку перорально двічі на добу). Супутньо — урсодезоксихолева кислота 7,5 мг/кг перорально двічі на добу та дієта Royal Canin Hepatic.

На день 0: АЛТ 423 Од/л (норма 17–78), ЛФ 2649 Од/л (47–254), ГГТ 259 Од/л (5–14). Лімфопенія 1,02×10³/мкл.

Діагностика

УЗД виявило солітарний вузол печінки 12,6 × 13,6 мм. КТ через 2 дні — солітарна маса з каудального відростка хвостатої частки, щільно зрощена з каудальною порожнистою веною. Регіонарних і віддалених метастазів не знайшли.

Через 4 місяці маса суттєво збільшилась. Tru-Cut біопсія під УЗД-контролем: гепатоцелюлярна карцинома (ГЦК) — полігональні клітини з рясною зернистою цитоплазмою, помірний анізоцитоз і анізокаріоз, поодинокі багатоядерні клітини.

Сироватковий альфа-фетопротеїн (АФП) — 280,97 нг/мл при нормі <70 нг/мл (VET chroma™, ANIVET).

Лікування

Повна резекція була неможлива через зрощення з каудальною порожнистою веною, а стандартна хіміотерапія при ГЦК у собак малоефективна. За результатами геномного профілю пухлини стартували таргетну терапію олапарибом.

Через 2 місяці — об'єктивне прогресування пухлини та посилення мас-ефекту. Виконали циторедуктивну операцію. Після операції — олапариб плюс імунотерапія собачим інтерлейкіном-15 (cIL-15) для контролю мікрометастазів.

Результат

10 місяців клінічної та рентгенологічної стабільності, значне падіння сироваткового АФП. Потім cIL-15 відмінили, а дозу олапарибу знизили через підозру на побічні ефекти. АФП почав прогресивно зростати, УЗД підтвердило рецидив. Собака загинула через 20 місяців після первинного виявлення маси.

Що взяти в практику

• ГЦК становить ~1% усіх новоутворень у собак і понад 50% первинних пухлин печінки. Середній вік — 12 років, ~80% пацієнтів старші за 10 років.
• Масивна форма (солітарне ураження лівих або хвостатої часток) — понад половина випадків, метастазує у 0–37%. Нодулярна й дифузна форми — по ~20% кожна, метастази понад 90%.
• Хірургічна лобектомія залишається методом вибору при солітарній масивній формі. При повному висіченні медіана виживаності перевищує 1460 днів; без повної резекції — 765 днів проти понад 1836 днів при повному видаленні.
• Сироватковий АФП у цьому випадку корелював із перебігом: падіння на тлі контролю хвороби, зростання — перед підтвердженим рецидивом. Це підтримує його як додатковий маркер моніторингу, хоч чутливість і специфічність залишаються обмеженими.
• Геномне профілювання пухлини як основа для вибору таргетної терапії в ветеринарії поки що має обмежені дані, клінічна значущість багатьох знайдених мутацій не визначена.
• cIL-15 підсилює проліферацію та виживання T-клітин і NK-клітин, посилює цитотоксичну відповідь. Відміна імунотерапії в цьому кейсі збіглася з рецидивом — причинно-наслідковий зв'язок не доведений, але спостереження варте уваги.