Переломи фаланг у собак і котів: як не пропустити та коли оперувати

Чому це важливо

Переломи фаланг у собак і котів — не рідкість, але в первинній практиці їх часто пропускають. Причина — накладання кісток одна на одну на знімках і недостатня колімація променя на зону інтересу. Якщо такий перелом не лікувати, тварина може залишитися з хронічною кульгавістю через неправильне зрощення, незрощення, вторинне пошкодження нігтьового ложа чи артроз.

Анатомія та механізм травми

Палець має три кістки: проксимальну, середню та дистальну фаланги, плюс дві пальмарні сесамоподібні кістки. Середньої фаланги немає лише в першому пальці. Стабільність забезпечують колатеральні зв'язки суглобів і додаткові хрестоподібні та сесамоїдні зв'язки на рівні п'ястно-фалангових суглобів.

Типові переломи — поперечні, косі, спіральні позасуглобові переломи тіла кістки. Можливі також уламкові переломи, які можуть заходити в суглоб.

Найчастіша причина — травма: розчавлення, високоінтенсивні навантаження, укуси. Пацієнт зазвичай не спирається на кінцівку, палець набряклий і болючий, може бути крепітація.

Діагностика: пальпація та рентген

Ключовий момент — ізолювати уражений палець і перевірити цілісність колатеральних зв'язок тестом на варус/вальгус. Якщо тварина не дає провести повний ортопедичний огляд через біль — потрібна седація.

Мінімальний набір знімків — дорсопальмарна/дорсоплантарна (DP) і латеральна проекції. Але через накладання кісток часто потрібні додаткові косиє проекції: DP під 15 градусів і латеральна під 45 градусів. Щоб розвести пальці, можна використати скотч.

Якщо на звичайних знімках перелом не видно, а підозра залишається — направляйте на КТ. Це особливо корисно для складних уламкових переломів і планування операції.

Лікування: консервативне чи хірургічне?

Консервативне лікування з зовнішньою фіксацією можливе при закритих, незміщених, позасуглобових переломах, особливо 2-го та 5-го пальців. Метод — "buddy taping": фіксація травмованого пальця до сусіднього еластичним бинтом шириною 2,5 см. Зверху — м'яка пов'язка від дистального відділу кінцівки, яка закриває пальці, на 3-4 тижні. Альтернатива — індивідуальна пальмарна/плантарна шина з м'якою підкладкою на 6 тижнів. У цей період — обмеження руху (клітка) і контрольні знімки через 6-8 тижнів.

Хірургічне втручання показане при:

• зміщенні фрагментів більше ніж на 50%;
• неможливості репозиції;
• внутрішньосуглобових або відкритих переломах;
• у високопродуктивних спортивних тварин.

Варіанти — пластини, гвинти, штифти, артродез або резекційна артропластика.

Якщо кістки занадто малі для стабілізації — розглядають ампутацію пальця. Ускладнення після ампутації трапляються досить часто (39% короткострокових, 25% довгострокових), але 95,8% власників задоволені результатом. Ампутацію варто розглядати при відкритих, уламкових переломах або внутрішньосуглобових переломах дистальної фаланги. Для спортивних тварин замість ампутації краще обирати артродез або резекційну артропластику.

Практичний алгоритм

1. Повний ортопедичний огляд, за потреби — седація.
2. Пальпація кожного пальця та окремих фаланг: набряк, крепітація, біль.
3. Тест на варус/вальгус для оцінки колатеральних зв'язок.
4. Рентген: DP і латеральна проекції з колімацією на зону інтересу.
5. Додаткові косі проекції (DP 15°, латеральна 45°) для ізоляції пальців.
6. Якщо перелом не видно, а підозра є — КТ.