Міаз у диких тварин: 4 види мух, нові хазяї та молекулярне підтвердження
Турецькі ветеринари описали 8 випадків травматичного міазу в диких тварин (каня, лелека, черепаха, гірський козел). Ідентифікували 4 види мух морфологічно та через COI-секвенування. Вперше задокументовано міаз у Rafetus euphraticus і Capra aegagrus.
Дослідження з центру реабілітації диких тварин університету Діджле (Діярбакир, південно-східна Туреччина) охопило 8 диких тварин із травматичним міазом, прийнятих з грудня 2020 по вересень 2022 року.
Хазяї та клінічна картина:
- 4 звичайних канюки (Buteo buteo) — відкриті рани на крилі
- 1 білий лелека (Ciconia ciconia) — рана на крилі
- 1 черепаха родини Testudinidae (вид не визначено) — рана під панциром
- 1 гірський козел (Capra aegagrus) — рана в ділянці правого сідничного регіону
- 1 випадок — Rafetus euphraticus (євфратська м'якопанцирна черепаха)
Збудники: Зібрано 132 личинки третьої стадії. Ідентифіковано 4 види двокрилих:
- Lucilia sericata — у 6 випадках (найпоширеніший)
- Calliphora vomitoria
- Calliphora vicina
- Wohlfahrtia magnifica — у гірського козла (38 личинок, найбільша кількість)
У двох канюків виявили змішані інвазії (по 2 види мух).
Методи ідентифікації: Морфологічний аналіз + секвенування мітохондріального гена COI. З 40 личинок (по 5 від кожного випадку) після контролю якості залишили 11 репрезентативних послідовностей. Вони показали 99,52–100,00% ідентичності з референсними послідовностями GenBank (номери доступу OR642793–OR642803). Філогенетичний аналіз на основі 624 п.н. підтвердив морфологічні висновки.
Клінічні результати:
- Черепаха Testudinidae — повне одужання, випущена в природу
- Канюки та лелека — клінічне покращення, але незворотне ушкодження крила унеможливило випуск, залишилися на реабілітації
- Гірський козел — дані про результат у таблиці обірвані
Що важливо для практики: W. magnifica — облігатний паразит, здатний спричиняти швидко прогресуюче руйнування тканин. L. sericata — найбільш опортуністичний і поширений факультативний агент міазу. У диких тварин травми, порушення рухливості, недоїдання та знижена здатність до грумінгу полегшують колонізацію ран личинками.
Міаз у Rafetus euphraticus та Capra aegagrus — потенційно нові або рідко документовані асоціації хазяїн–паразит. Поєднання морфології та COI-секвенування дає узгоджену ідентифікацію видів навіть у невеликих серіях випадків.