Карантин приматів: що перевіряти, крім туберкульозу

Лабораторні примати — незамінна модель для трансляційних досліджень. На них тестували mRNA-вакцини проти SARS-CoV-2, на них довели ефективність ZMapp проти вірусу Ебола. Через це попит на тварин зріс, а разом із ним — і ризики: примати можуть носити латентні та субклінічні інфекції, які псують відтворюваність експериментів і загрожують персоналу.

Що знаходять у клінічно здорових тварин

B-вірус (Cercopithecine herpesvirus 1), SIV, STLV, SRV, Mycobacterium tuberculosis — усе це має бути відсутнім у SPF-колоніях, але на практиці трапляється. Додатково виявляють сіміанні поліомавіруси, зокрема SV40, у макак. Окрема група — потенційно летальні зоонози: сказ, вірус Марбург, вірус Ебола, вірус мавпячої віспи, вірус жовтої гарячки.

Примати — аутбредні тварини з високою генетичною різноманітністю, тому чутливість до збудників варіює між особинами. Утримання на відкритому повітрі ще більше ускладнює підтримання SPF-статусу.

Карантинні режими: три різні підходи

Корея. Імпорт регулює Act on the Prevention of Contagious Animal Diseases. Обов'язкові 30 днів передекспортного карантину під наглядом державного ветеринара в країні-експортері плюс 30 днів у національному карантинному закладі вже в Кореї. Країна-експортер має бути вільною від хвороб Ебола та Марбург. У розпліднику протягом 24 місяців до експорту не повинно бути клінічних, серологічних чи патологічних ознак кору, гепатиту A, гепатиту B, мавпячої віспи та туберкульозу (M. tuberculosis і M. bovis). Під час передекспортного карантину — негативні результати на туберкульоз, ектопаразитів, ендопаразитів і кишкові бактерії (Salmonella spp., Shigella spp., Yersinia spp.). Туберкулінову пробу роблять щонайменше один раз протягом першого тижня карантину. Для гібонів і великих людиноподібних мавп додатково тестують гепатит B.

США. Регулятор — CDC за Public Health Service Act. Мінімум 31 день карантину в зареєстрованій CDC установі. Єдина рутинна лабораторна проба на федеральному рівні — туберкулін. Кожна тварина отримує щонайменше три проби на повіці з mammalian old tuberculin (MOT) з інтервалом не менше 2 тижнів; реакцію оцінюють через 24, 48 і 72 години після кожної. Тестування на філовіруси — лише за клінічних підозр у приматів Старого Світу.

NIH як окремий інституційний стандарт вимагає: негативний TST протягом 30 днів до відправки; карантин 90 днів для щойно імпортованих тварин і 60 днів для тих, що походять із давно сформованих домашніх колоній; TST на повіках по черзі з двотижневим інтервалом, оцінка через 24, 48, 72 години; три-чотири послідовні негативні результати залежно від виду. Протягом перших 35 днів карантину — видово-специфічний вірусний скринінг на SIV, SRV, STLV, герпесвіруси (включно з B-вірусом у макак) і вірус кору.

ЄС. Законодавство регулює переміщення та імпорт живих тварин, вимагає ветеринарної сертифікації, але єдиного карантинного терміну чи стандартизованого лабораторного тестування для приматів не встановлює. Це питання національної компетенції. У Великій Британії імпортовані примати проходять чотиримісячний карантин у схваленій урядом установі.

Що це означає для практики

Федеральні вимоги — це мінімум, а не повний протокол. У США поза увагою залишаються B-вірус, SIV, STLV, SRV і кір, якщо установа сама не впровадить скринінг. У Кореї обов'язковий перелік ширший, але теж не покриває всі ретровіруси. Різниця між юрисдикціями ускладнює гармонізацію і створює ризик при переміщенні тварин між країнами.

Автори наполягають на інтегрованому підході на основі ризику: поздовжній мікробіологічний моніторинг, мультимодальна діагностика, чіткі процедури реагування на рівні установи, готовність служби охорони здоров'я персоналу та міжнародно узгоджені карантинні стандарти в межах концепції One Health.