DuCV у Шаньдуні: 12,5% позитивних проб і два нові субгенотипи

Що зробили

У 2023 році зібрали 630 клоакальних змивів із понад 60 качиних ферм у 17 містах провінції Шаньдун. Відбір — приблизно 1 проба на 1000 голів, охопили і м'ясних, і племінних качок віком від 7 до 400 днів. Усі проби тестували на DuCV методом ПЛР, а позитивні додатково перевіряли на інші патогени: качиний парвовірус (DPV), реовірус, аденовірус 4 типу, Tembusu та Riemerella anatipestifer.

Результати

Загальна позитивність на DuCV — 12,54% (79/630), з різницею між містами. Домінантні супутні інфекції — R. anatipestifer і качиний парвовірус.

Секвенували три повні геноми DuCV. Їхня довжина — 1988–1993 п.н. Два геноми належать до субгенотипу DuCV-1b, один — до DuCV-2c. Гомологія з референсними послідовностями з бази GenBank — від 56,40% до 99,79%.

Філогенетичні дерева будували за повним геномом, геном Cap і геном Rep (метод приєднання сусідів, bootstrap 1000 повторів). Референсні штами брали з Китаю, В'єтнаму, Південної Кореї, США, Польщі, Бразилії та Таїланду.

Ключове для практики

Між двома генотипами виявили помітні відмінності в N-глікозилюванні та 3D-структурі білка Cap. Cap — це капсидний білок, який формує оболонку віріона й регулює імунну відповідь хазяїна. Різниця в структурі капсиду між DuCV-1 і DuCV-2 — потенційне пояснення, чому вакцини й діагностичні тести, розроблені під один генотип, можуть працювати гірше проти іншого.

DuCV сам по собі не вбиває — він імуносупресивний. Інфікована птиця відстає в рості, худне, анемічна, і легко підхоплює вторинні інфекції. Найвища захворюваність — у віці 3–5 тижнів. Уражуються фабрицієва сумка (атрофія) і селезінка. Вірус передається вертикально й горизонтально, після заносу в стадо зберігається в популяції.

Обмеження

Це епідеміологічний зріз однієї провінції за один рік. Три повні геноми — невелика вибірка для висновків про еволюцію. Дані корисні як орієнтир для регіону, але прямо переносити їх на інші країни не варто.