Сечовина в раціоні овець: дешево, але є нюанси з якістю м'яса

Дослідження на тибетських вівцях показало: заміна соєвого шроту сечовиною до 0,8% раціону безпечна, але перевищення дози (1,19% і більше) руйнує клітини підшкірного жиру, накопичує аміак і псує запах м'яса. Є дані про зміну жирнокислотного складу.
Китайські вчені з Університету Цинхай перевірили, як різні рівні сечовини в кормі впливають на якість підшкірного жиру (SAT) у тибетських овець. Це важливо, бо сечовина — дешева заміна соєвому шроту, але її надлишок може зіпсувати м'ясо.
Схема досліду 80 ярок (2 місяці, ~16 кг) розділили на 4 групи. У раціон додавали:
- U0: 0% сечовини (контроль)
- U1: 0,80% (17% протеїну з сечовини)
- U2: 1,19% (26%)
- U3: 1,61% (35%)
Дослід тривав 105 днів (15 днів адаптація + 90 днів основний період). Раціон: 70% концентратів, 30% грубих кормів.
Що показали результати
1. Структура жиру. У групах U2 та U3 (високі дози) клітини жирової тканини були пошкоджені: порушений порядок розташування, розриви клітинних мембран. Діаметр адипоцитів значно зменшився (p < 0.05). Тобто високі дози сечовини фізично руйнують жирову тканину.
2. Жирні кислоти. Зі збільшенням сечовини в раціоні:
- знизився рівень транс-жирних кислот (наприклад, C16:1 T) та омега-3 поліненасичених жирних кислот (p < 0.05);
- зріс рівень цис-мононенасиченої кислоти C18:1n9c (олеїнової).
3. Ліпідоміка. Знайшли 48 різних ліпідних молекул, які змінювалися залежно від дози. Основні зміни — у тригліцеридах та фосфоліпідах (фосфатидилхолін, фосфатидилетаноламін, фосфатидилгліцерин).
4. Запах. Сечовина впливала на леткі сполуки, які формують аромат м'яса. Надлишок (U3) призвів до накопичення аміаку та різкого неприємного запаху. Помірні дози (U1) навпаки — давали приємні молочні та ванільні ноти.
Практичні висновки
- Безпечний рівень сечовини — до 0,80% раціону (17% від загального протеїну). Це дозволяє економити на соєвому шроті без втрати якості м'яса.
- Рівень 1,19% і вище — ризикований: псує структуру жиру, накопичує аміак, погіршує запах.
- Механізм простий: надлишок сечовини швидко гідролізується до аміаку в рубці. Якщо мікроорганізми не встигають його утилізувати, аміак потрапляє в кров і, через високу ліпофільність, накопичується в жировій тканині.
Для практики: якщо використовуєте сечовину в годівлі овець — тримайте її частку в межах 0,8% від сухої речовини раціону і контролюйте рівень аміаку. Вищі дози економлять корми, але зіпсують м'ясо і нашкодять тварині.