У собак антибіотики за 12 місяців підвищують шанс носійства Klebsiella та E. coli в ротоглотці — One Health дослідження з Міссісіпі

Дослідження проводили в клініці Mississippi State University College of Veterinary Medicine з березня по червень 2023 року. Набирали пари «власник–улюбленець» під час планових і спеціалізованих візитів. Критерії включення: дорослі від 18 років, здатні дати згоду за себе й тварину, згодні на анкету та забір орального зразка. Виключали тварин, яким небезпечно брати мазок з рота, і людей із кров'ю в роті. Загалом 255 людей, 197 собак, 18 котів.

Анкета — 27 пунктів у трьох блоках: контакти з тваринами (антибіотики за 3 і 12 місяців, госпіталізація, перебування в розпліднику, сире м'ясо, пиття з туалету чи природних водойм, поїдання фекалій), побутові та професійні експозиції (антибіотики й госпіталізація в родині, робота в гуманній чи ветеринарній медицині, міжнародні поїздки за рік), поведінка на межі «людина–тварина» (поцілунки, облизування рук і обличчя, сон в одному ліжку, лотки й пелюшки). Відповіді «не впевнений» об'єднували з «ні», щоб не завищувати ризик.

Результати носійства в ротоглотці:

• Люди: Enterobacterales — 13,7%, Klebsiella spp. — 7,5%.
• Собаки: Enterobacterales — 47,2%, E. coli — 30,5%, Klebsiella spp. — 8,1%.
• Коти: лише 1 з 18 був позитивний на Enterobacterales.

Фактори ризику:

• У людей ветеринарна професійна експозиція давала тренд до носійства Klebsiella: OR 2,537 (95% CI 0,963–6,688; p = 0,060). Статистичної значущості не досягнуто.
• У собак антибіотики за останні 12 місяців підвищували шанси носійства Klebsiella: OR 3,850 (95% CI 1,046–14,173; p = 0,043) та E. coli: OR 3,049 (95% CI 1,517–6,129; p = 0,002).
• Госпіталізація собаки за останні 3 місяці теж підвищувала шанси носійства Klebsiella: OR 4,134 (95% CI 1,400–12,213; p = 0,010).

Повногеномне секвенування 36 ізолятів Enterobacterales показало значну геномну різноманітність і кілька клінічно важливих детермінант резистентності, зокрема CTX-M-15 та NDM-5. Один раніше не присвоєний сиквенс-тип Klebsiella pneumoniae, знайдений і в людини, і в собаки, згодом зареєстрували як ST9790 у базі MLST Інституту Пастера.

Ключове для практики: у жодній із підібраних пар «людина–тварина» не знайшли спільних видів бактерій чи сиквенс-типів. Тобто прямого обміну штамами в межах домогосподарства в цій вибірці не підтвердили, попри тісний контакт.

Висновок для клініки: призначаючи антибіотики собакам, варто пам'ятати про підвищений ризик носійства Klebsiella та E. coli в ротоглотці протягом наступного року, а нещодавня госпіталізація — окремий фактор ризику для Klebsiella. Наявність CTX-M-15 і NDM-5 у тварин і людей у цьому регіоні підтверджує потребу в постійному One Health-нагляді та стриманому використанні антимікробних препаратів на межі «людина–тварина».