Шум у серці кота — ще не вирок: 4 фактори, які підказують, чи потрібне УЗД

Шум у серці в кота — поганий скринінговий тест. У здорових котів його знаходять у 12–41% випадків, а позитивна прогностична цінність шуму для гіпертрофічної кардіоміопатії (ГКМП) — лише близько 30%. При цьому приблизно у третини котів із ГКМП справа доходить до застійної серцевої недостатності, артеріальної тромбоемболії або раптової смерті. Тобто шум є, але сам по собі він не каже, у кого саме хвороба клінічно значуща.

Дослідження (Carter, Partington, Matos; J Vet Intern Med, 2026) — одноцентрове, поперечне. Взяли 202 коти з безсимптомним шумом, медіана віку 7,1 року. Виключили тварин із клінічними ознаками хвороби серця, системною гіпертензією, гіпертиреозом та анемією. Усім зробили ехокардіографію: у 123 котів (60,9%) підтвердили клінічно значущу хворобу серця.

Що відрізняло хворих від здорових:

• Вік, порода і стать самі по собі не різнилися між групами.
• Хворі коти були важчими, частіше мали надлишкову вагу (BCS ≥6/9).
• Шум у них був гучніший — ≥3/6.
• NT-proBNP: 136 пмоль/л (IQR 54–467) проти 57 пмоль/л (IQR 37–95) у здорових.
• Високочутливий тропонін I: 0,086 нг/мл (IQR 0,035–0,183) проти 0,027 нг/мл (IQR 0,009–0,121).

Мультиваріабельна логістична регресія виокремила 4 незалежні фактори ризику: чоловіча стать, BCS ≥6/9, шум ≥3/6 і NT-proBNP ≥109 пмоль/л.

Практичний висновок простий: якщо у кота з шумом ≤1 із цих факторів — ймовірність хвороби серця менша за 50%. Якщо ≥2 — більша за 50%, і це привід планувати ехокардіографію.

Чутливість і специфічність зростають із кількістю виконаних критеріїв. Підвищений NT-proBNP у кота з шумом важить більше, якщо поруч є ще хоч один фактор ризику. Тобто не варто чіплятися за один показник — рахуйте їх разом, і саме це допоможе вирішити, кого вести на УЗД, а кого поки що спокійно спостерігати.