Морські свинки як худоба: приховані зоонозні ризики в Андах
Дослідники проаналізували наявні дані про морських свинок, яких розводять на м'ясо в Південній Америці, і виявили прогалину: за тваринами немає ветеринарного нагляду, хоча вони переносять збудників токсоплазмозу, лептоспірозу та бактеріальних інфекцій. Це ризик для працівників ферм і харчової безпеки.
Морські свинки (Cavia porcellus) — не просто лабораторні тварини чи домашні улюбленці. В Андах їх розводять як продуктивну худобу вже тисячі років. Для сільських громад Перу, Еквадору, Колумбії та Болівії це основне джерело білка та доходу. Лише в Еквадорі близько 700 000 родин займаються свинарством (у розумінні морських свинок), щорічно виробляючи 47 мільйонів тварин. У Перу споживання перевищує 65 мільйонів на рік.
Проблема в тому, що виробництво досі переважно традиційне. На відміну від великої рогатої худоби чи птиці, для морських свинок немає офіційних ветеринарних протоколів або програм зоонозного нагляду. Дрібні ферми (менше тисячі голів) працюють без гігієнічних стандартів, а персонал не навчений виявляти хвороби на ранніх стадіях.
Автори огляду зібрали дані про інфекційні захворювання, які можуть передаватися від морських свинок людині. Підтверджено носійство респіраторних та кишкових бактерій, паразитів, а також збудників токсоплазмозу, лептоспірозу та бартонельозу. Це створює професійний ризик для фермерів і загрозу харчовій безпеці, особливо якщо м'ясо споживають недостатньо термічно обробленим.
Ситуація ускладнюється тим, що більшість досліджень інфекцій морських свинок стосуються лабораторних тварин або домашніх улюбленців. Даних саме про продуктивних тварин мало, особливо через обмежене фінансування науки в країнах із низьким і середнім доходом, де зосереджене виробництво.
Окрема тема — зростаючий міжнародний ринок. У США латиноамериканські супермаркети продають заморожені тушки по 25–35 доларів за штуку. Африканські країни (Камерун, ДР Конго, Гана) почали переймати андексі методи розведення для боротьби з білковим дефіцитом. Це означає, що проблема виходить за межі Південної Америки, а разом із нею — і ризики для здоров'я населення.
Висновок авторів: індустрія розведення морських свинок потребує комплексної стратегії здоров'я тварин і виробництва в рамках підходу "Єдине здоров'я" (One Health). Потрібні гігієнічні рекомендації, навчання фермерів і системи моніторингу зоонозів. Інакше зростання попиту на м'ясо морських свинок призведе до збільшення ризиків для людей.