Рис і кукурудза покращують засвоєння білка у котів: нові дані про вуглеводи в кормах
Дослідження на 117 котах показало, що джерело вуглеводів у сухому кормі суттєво впливає на перетравність білка та амінокислот. Рис і кукурудза дали найкращі показники, тоді як пшениця, тапіока, картопля та батат — помітно гірші. Це важливо для підбору раціонів котам із чутливим травленням.
Коти — облігатні хижаки, і їм потрібно багато білка. Але в сухих кормах без вуглеводів не обійтися: крохмаль потрібен, щоб гранули тримали форму. Питання в тому, чи впливає тип вуглеводів на те, наскільки добре засвоюється білок.
Корейські дослідники перевірили це на 117 котах. Тварин розділили на дві групи. У першій порівнювали шість джерел білка (курка, качка, лосось, минтай, яловичина, цвіркуни) на фоні рису. У другій — шість джерел вуглеводів (рис, кукурудза, картопля, тапіока, батат, пшениця) на фоні курки.
Результати по білках: найкраще засвоювались качка (86.4%), курка (85.7%) і лосось (83.1%). Найгірше — яловичина (74.8%) і цвіркуни (75.0%). Це очікувано, але цифри корисні для практики.
Цікавіше з вуглеводами. При тому самому джерелі білка (курка) перетравність білка сильно залежала від крохмалю. З рисом — 85.7%, з кукурудзою — 76.8%. А ось пшениця, тапіока, картопля і батат дали лише 72–75%. Різниця між рисом і бататом — майже 14 процентних пунктів. Це суттєво.
При цьому сам рис показав найнижчу перетравність вуглеводів — лише 7.7%. Тобто крохмаль із рису погано засвоюється, але білок із ним засвоюється чудово. Автори пояснюють це тим, що рисова матриця менше заважає доступу ферментів до білка.
Дослідники також вивели сім амінокислот-індикаторів (аланін, серин, валін, треонін, гістидин, фенілаланін, ізолейцин), за якими можна швидко оцінювати загальну перетравність білка без повного аналізу. Найсильніший зв'язок — у фенілаланіну (R²=0.89) та аланіну (R²=0.87).
Для практики це означає: якщо кіт погано засвоює білок, варто звернути увагу не лише на джерело протеїну, а й на крохмаль у кормі. Рис і кукурудза — безпечніший вибір для чутливих котів, ніж пшениця чи картопля. Особливо це актуально для тварин із хронічними захворюваннями нирок або шлунково-кишкового тракту, де кожен грам засвоєного білка на рахунку.
Обмеження: дослідження не показує, що саме відбувається з білком після всмоктування. Тому авторський "коефіцієнт ефективності" — лише попередній індекс, а не прямий вимір використання білка організмом. Але як орієнтир для формулювання раціонів — цілком робочий інструмент.