Кліщі в Косово: знайшли збудників плямистої гарячки та вірус ККГЛ у великої рогатої худоби
У Косово вперше виявили Rickettsia aeschlimannii та R. sibirica mongolitimonae у кліщах Rhipicephalus annulatus, зібраних з великої рогатої худоби. Одночасно 23% корів мали антитіла до вірусу Крим-Конго геморагічної лихоманки. Це підтверджує спільну циркуляцію бактеріальних і вірусних патогенів на одній території.
Кліщові інфекції стають дедалі більшою проблемою в Південно-Східній Європі через зміну клімату та розширення тваринництва. Дослідники з Чехії та Косова вирішили перевірити, які патогени циркулюють у кліщах і худобі в окрузі Малішево, Косово.
Що зробили
У 2024 році зібрали 110 дорослих кліщів (переважно самиці) з пасовищної худоби у 12 селах. Також взяли 100 зразків сироватки крові від корів з тих самих господарств. Кліщів ідентифікували морфологічно та молекулярно (ген COI), а на наявність рикетсій перевіряли методом ПЛР за трьома генами (gltA, ompA, ompB). Сироватку тестували на антитіла до вірусу ККГЛ методом ІФА.
Результати
Усі 110 кліщів виявилися Rhipicephalus annulatus — це однокліщовий вид, який зазвичай асоціюють з бабезіозом та анаплазмозом, а не з рикетсіями.
У 9 кліщах (8,2%) знайшли ДНК рикетсій групи плямистої гарячки:
- 7 — Rickettsia aeschlimannii
- 2 — Rickettsia sibirica subsp. mongolitimonae
Обидва види вперше виявили в Косово, і вперше — у Rh. annulatus. R. aeschlimannii зазвичай переносять кліщі Hyalomma, і вона викликає хворобу, подібну до середземноморської плямистої гарячки. R. sibirica mongolitimonae також патогенна для людини.
Антитіла до вірусу ККГЛ виявили у 23 зі 100 корів (23%). У селах Damanek (66,7%), Turajkë (58,3%) та Panorc (50%) серопревалентність була найвищою. У чотирьох селах позитивних тварин не було взагалі.
Що це означає для практики
Кліщі Rh. annulatus можуть бути задіяні в екології рикетсій групи плямистої гарячки, хоча раніше їх роль у цьому вважали незначною. Територія Косова — ендемічна зона для ККГЛ, і одночасне виявлення бактеріальних і вірусних патогенів у одній екосистемі підвищує ризик для людей, які контактують з худобою.
Для ветеринарів це сигнал: навіть у кліщах, які не вважаються основними переносниками рикетсій, можуть циркулювати патогенні види. Моніторинг має бути комплексним — і бактеріальні, і вірусні збудники, особливо в регіонах з високою щільністю пасовищної худоби.