Вірус Хендра: що змінилося за 30 років і чому конярі досі в зоні ризику

Вийшов свіжий огляд у Frontiers in Veterinary Science, який підсумовує все, що ми знаємо про вірус Хендра (HeV) станом на 2026 рік. Це не просто чергова теорія — це практичний розбір того, як вірус досі циркулює між кажанами, кіньми та людьми.

Що відомо про вірус

HeV — це РНК-вірус із роду Henipavirus. Він з'явився у вересні 1994 року в передмісті Брісбена, коли на кінному тренувальному майданчику загинуло кілька скакунів. Тренер і один конюх захворіли після контакту з кіньми, тренер помер. Тоді спалах сплутали з конячим грипом, але згодом виявили новий патоген.

Станом на лютий 2026 року в Австралії зафіксовано 105 випадків захворювання коней (з них 90 лабораторно підтверджених) та 7 випадків у людей, з яких 4 завершилися смертю. Летальність — приблизно 80% у коней і 60% у людей. Це не "легка зараза", це блискавичний убивця.

Головна проблема: новий генотип

Ключова новина огляду — існує щонайменше два генотипи вірусу: класичний HeV-g1 та варіант HeV-g2. Їхня геномна ідентичність — лише 83,5%. І ось що критично: у варіанта є множинні невідповідності в M-гені, через які стандартні праймери для ПЛР просто не зв'язуються. Це дає хибнонегативні результати. Саме тому HeV-g2 довго не могли виявити — він є, а тест каже "чисто".

Для практики це означає: якщо кінь із характерною клінікою (гарячка, респіраторні симптоми, швидка загибель) дає негативний ПЛР на Хендра — це не привід видихати. Потрібні додаткові тести або секвенування.

Як передається

Ланцюг передачі не змінився: крилани (летючі лисиці) — природний резервуар, коні — проміжний хазяїн, люди заражаються лише від коней. Усі підтверджені випадки інфікування людей сталися через контакт із рідинами тіла хворих коней або забрудненим обладнанням. Прямо від кажанів людина не заражається.

Що з вакцинами

Для коней вакцина існує, і це головний інструмент захисту. Для людей — поки нічого зареєстрованого. У розробці кілька кандидатів:

• HeV-sG-V — на основі розчинного глікопротеїну G вірусу Хендра, перша фаза завершена у 2025 році.
• PHV02 — вакцина проти вірусу Ніпа (близький родич), може давати перехресний захист.
• mRNA-1215 — мРНК-вакцина проти Ніпа, перша фаза опублікована у 2026 році.
• ChAdOx1 NipahB — векторна вакцина, друга фаза стартувала в Бангладеш у грудні 2025 року.

Є також моноклональне антитіло m102.4, яке нейтралізує і HeV, і NiV. Воно використовувалося як постекспозиційна профілактика в людей, але офіційно не зареєстроване.

Висновок для практики

1. Будь-який кінь із гострим респіраторним синдромом у ендемічних регіонах Австралії — це потенційний Хендра, навіть якщо ПЛР негативний.
2. Вакцинація коней — єдиний надійний спосіб розірвати ланцюг передачі людям.
3. Ветеринари та конярі мають працювати з біозахистом, навіть якщо тести "чисті".
4. Вірус не обмежується Австралією: антитіла до споріднених генипавірусів знаходять у кажанів Південно-Східної Азії, тож ризик ширший, ніж здається.