Діабет у котів: SGLT2-інгібітори як перша лінія замість інсуліну

Хто в зоні ризику

Діабет у котів трапляється у 0,5–1% домашніх котів. Найчастіше хворіють тварини середнього віку (4–12 років), коти — у ~1,6 раза частіше за кішок. Бірманська порода — у групі підвищеного ризику. Хронічне застосування глюкокортикоїдів теж провокує інсулінорезистентність.

Патогенез коротко

У котів переважає інсулінорезистентність (як II тип у людей), а не дефіцит інсуліну. Бета-клітини продукують інсулін, але він працює погано через ожиріння, запалення чи надлишок кортикостероїдів. Глюкозотоксичність спершу пригнічує секрецію інсуліну, а згодом може вбити бета-клітини остаточно. Наслідки: втрата м'язів, ризик гепатоліпідозу, кетоацидоз.

Діагностика

Діагноз ставлять за стійкою гіперглікемією натще + глюкозурією + клінічними ознаками (поліурія, полідипсія, поліфагія, схуднення). Стресову гіперглікемію виключають вимірюванням фруктозаміну (норма 200–350 ммоль/л). Пам'ятайте: фруктозамін може бути хибно низьким при зниженні загального білка. Домашній збір сечі з тест-смужками — робочий варіант для підтвердження стійкої глюкозурії. Обов'язково скринінг на гіперсоматотропізм і гіперадренокортицизм — вони ламають компенсацію.

Лікування: SGLT2-інгібітори

Це головна новина огляду. Для новодіагностованих, клінічно здорових котів SGLT2-інгібітори — препарати першого вибору. Вони блокують реабсорбцію глюкози в проксимальних канальцях, знижують глікемію і не дають гіпоглікемії.

Дози:

• Бексагліфлозин — 15 мг/кота перорально раз на 24 год
• Велагліфлозин — 1 мг/кг перорально раз на 24 год

Контроль діабету досягається у понад 80% котів. Але це не оральний інсулін — потрібна збережена власна секреція інсуліну.

Кому не можна

Протипоказано котам, які раніше отримували інсулін, при ДКА, анорексії, зневодненні, летаргії, значних хворобах печінки/нирок, клінічному панкреатиті, нестабільному стані.

Обов'язковий скринінг на кетони

Перед стартом — вимірювання бета-гідроксибутирату (BHB). Це найраніший і найточніший кетон у котів. Портативні кетометрі дешеві й швидкі. Сеча (ацетооцтова кислота) — менш точна. Якщо BHB >3,6 ммоль/л — кетонемія значуща, потрібен інсулін, а не SGLT2-інгібітор.

Ключовий ризик — еуглікемічний ДКА

Кіт на SGLT2-інгібіторі може прийти з ДКА при нормальній глюкозі (<250 мг/дл). Це не побічка препарату, а наслідок відсутності власного інсуліну. Ознаки: блювання, відмова від їжі, зневоднення, схуднення, депресія, ІМС. Дії: негайно відмінити препарат, почати інсулін, вуглеводи й підтримуюча терапія.

Моніторинг

Базово: ЗАК, біохімія, аналіз сечі (з посівом за потреби), фруктозамін, BHB. Ранній контроль — дні 3, 7 і 14: BHB, вага, глюкоза. Глюкозні криві не потрібні. Перехід на інсулін — при стійкій гіперглікемії, кетонемії, eDKA або побічках, що не минають.

Інсуліни

Якщо SGLT2 не підходить — інсулін гларгін або протамін-цинк (PZI). Обидва дають схожий контроль і сприяють ремісії, особливо разом із низьковуглеводною високобілковою дієтою. Свинячий ленте U-40 теж затверджений для котів, але тривалість дії може бути закороткою. Короткодіючий інсулін — лише в стаціонарі для ДКА.

Практичні висновки

Не відміняйте інсулін, щоб почати SGLT2-інгібітор. Якщо за місяць немає покращення — перевірте, чи власник реально дає препарат, оцініть причини інсулінорезистентності й переходьте на інсулін. Власників попередьте: анорексія, летаргія, блювання, слабкість — негайно припинити препарат і до лікаря.