Кастомний титановий імплант для стабілізації перелому потиличної виростка у собаки

Переломи потиличного виростка (OCF) — рідкісна травма краніоцервікального з'єднання. У людей вони становлять 1–3% тупих травм краніовертебральної ділянки. Класифікація Anderson–Montesano ділить їх на три типи: I — компресійні, II — переломи основи черепа з поширенням на виросток, III — відривні через ушкодження крилоподібної зв'язки. Типи I і II зазвичай стабільні, лікуються консервативно. Тип III потенційно нестабільний і може вимагати хірургічної стабілізації.

У ветеринарії такі переломи описані одинично, стандартних протоколів немає. Анатомічна складність ділянки та близькість критичних нервово-судинних структур обмежують хірургію, особливо у дрібних порід.

Пацієнт: 10-річний кастрований самець померанського шпіца, 2,9 кг. Впав з висоти коліна, був у свідомості. Через два дні — тетрапарез без здатності ходити, генералізована гіпертонія, різко уповільнені постуральні реакції на всіх чотирьох кінцівках, підвищені спінальні рефлекси (ураження верхнього мотонейрона). Черепні нерви: поворот голови вправо, дисфагія — залучення нижніх черепних нервів.

Діагностика: КТ виявила перелом правого потиличного виростка з краніомедіальним зміщенням у бік великого потиличного отвору — тип III. МРТ показала компресію довгастого мозку зміщеним фрагментом і вогнищеве ураження мозочка поруч із переломом: T2 і FLAIR гіперінтенсивність, слабке контрастування, високий сигнал на DWI з низьким ADC — гостра ішемія.

Хірургія: Зміщений фрагмент залишили in situ через високий ризик ятрогенного ушкодження нервових і судинних структур. Виконали потилично-шийну стабілізацію. Імплант спроєктували методом CAD і виготовили CNC-фрезеруванням з титану — пацієнт-специфічна пластина повторювала дорсальні поверхні потилиці, C1 і C2. Гвинти встановили в потилицю і C1 стандартно, а один гвинт провели поперечно через остистий відросток C2, щоб зменшити ризик несправності конструкції при згинанні шиї. Для репетиції операції надрукували смоляну модель черепа і шийних хребців (3D-друк використовували лише для моделі, не для імпланта).

Результат: Післяопераційна КТ підтвердила правильне розташування імпланта без порушення кортикального шару і без проникнення в хребетний канал. Неврологічний дефіцит поступово зменшувався: покращилася функція під'язикового нерва і хода. Собаку виписали на 5-й післяопераційний день. Через 1 рік рентгенограми (латеральна і вентродорсальна) показали стабільну конструкцію — без розхитування, викручування, поломки гвинтів чи міграції імпланта.

Для практики: Це перший рецензований опис хірургічної стабілізації перелому потиличного виростка у собаки з пацієнт-специфічним CNC-фрезерованим титановим імплантом. Цінність роботи — у робочому процесі дизайну й виготовлення імпланта, а не в самій техніці краніоцервікальної стабілізації. Важливо: адитивне та субтрактивне виробництво не взаємозамінні — відрізняються мікроструктура, втомна поведінка і постобробка.