Скат із носовою фібромою: хронічне тертя в акваріумі як тригер пухлини
У яванського бичачого ската з акваріума виявили фіброму носа. Після операції та аналізу тканин дійшли висновку: пухлина могла розвинутись через хронічне механічне подразнення від контакту зі штучними поверхнями. Це перший транскриптомний опис пухлини у хрящових риб.
У природі скати майже не хворіють на новоутворення. Але в неволі такі випадки фіксують регулярно. Корейські ветеринари описали клінічний випадок самиці яванського бичачого ската (Rhinoptera javanica), яка 9 років жила в акваріумі з 2000 тонн води.
Що сталося
У 2020 році в обох ніздрях ската помітили вузлові утворення. До лютого 2022-го ліва пухлина досягла 3,2 × 2,7 см, права — 0,8 × 0,8 см. Їх видалили хірургічно під загальною анестезією. Через 4 місяці маси рецидивували і стали більшими: права — 2,7 × 2,5 × 3,3 см, ліва — 3,1 × 3,2 × 3,0 см. Провели другу операцію з ширшими межами висічення (понад 0,5 см).
Анестезія та післяопераційний догляд
Індукцію робили MS-222 (100 ppm), далі вводили буторфанол (0,5 мг/кг) і медетомідин (0,05 мг/кг). Підтримку — 50 ppm MS-222 через зябра. Місцево — 2% лідокаїн. До операції — енрофлоксацин 5 мг/кг, після — перорально 5 мг/кг щоденно. Рани обробляли срібною сульфадіазином.
Що показала гістологія
Центр пухлини — щільний зрілий колагеновий фіброз. По периферії — фіброзапальні зміни, судинний застій, крововиливи, запальна інфільтрація. Тобто класична картина хронічного запалення з ремоделюванням тканини.
Транскриптомний аналіз
Це перший опис транскриптому пухлини у хрящової риби. Оскільки референсного генома для цього виду немає, автори зібрали de novo транскриптом. У центральній фіброзній частині пухлини підвищилась експресія генів, пов'язаних із відповіддю на механічний стимул та проліферацією епітелію. Це підтверджує гіпотезу про хронічне тертя як тригер.
Висновок для практики
У штучних умовах скати постійно контактують зі стінами та дном акваріума. Повторюване тертя → хронічне запалення → фіброз → пухлина. Такий каскад добре відомий у ссавців (фіброз легень → аденокарцинома, фіброз печінки → гепатоцелюлярна карцинома) і описаний у зебраданіо.
Для ветеринарів, які працюють з еласмобранхами в акваріумах: варто мінімізувати механічне подразнення носової області, особливо у видів із широкою головою, і регулярно оглядати ніздрі. Раннє виявлення та широка ексцизія з повторною операцією при рецидиві — робоча стратегія.