У собаки знайшли рідкісний плеврит і медіастиніт, спричинені Rhodococcus equi

Що сталося

У Бразилії, в центрі контролю зоонозів міста Сете-Лагоас (Мінас-Жерайс), у 7-річного метиса масою 21 кг розвинулася хронічна плевропневмонія з медіастинітом. Собаку утримували в центрі після вилучення через агресивну поведінку; у серпні 2025 року в нього запідозрили ейрліхіоз і пролікували імідокарбом дипропіонатом (6,6 мг/кг підшкірно, двічі з інтервалом 14 днів) разом із доксицикліном (200 мг перорально раз на добу, 28 днів).

Стан покращився, але 8 вересня з'явилася втрата ваги, а 15 вересня — тяжка задишка й летаргія. Невідкладна терапія: кисень, амоксицилін/клавуланат (15 мг/кг двічі на добу, 4 дні), морфін (0,2 мг/кг двічі на добу, 2 дні). На рентгенографії грудної клітки — стійкий плевральний випіт (Рисунок 1A, B). Двосторонній торакоцентез дренував близько 1,8 л каламутної червонуватої рідини. 17 вересня — парадоксальне дихання, бліді слизові, час наповнення капілярів понад 2 с, різко ослаблене дихання при аускультації. 18 вересня додалася діарея. Через поганий прогноз тварину евтаназували й одразу провели розтин.

Патоморфологія

У грудній порожнині — рясна рідина, товстий жовтий фібринозний матеріал на вісцеральній і парієтальній плеврі. Середостіння дифузно розширене, багатовузлове, м'яке, біле, стискає легеневу паренхіму (Рисунок 1C). У легенях — множинні вузлові консолідації. Цитологія: багато макрофагів і нейтрофілів.

Гістологічно: дифузний тяжкий запальний інфільтрат переважно з епітеліоїдних макрофагів, у цитоплазмі — великі вакуолі з грампозитивними кокобактеріями 1–2 мкм; бактерії також позаклітинно та в макрофагах без вакуолі. Домішки нейтрофілів, лімфоцитів, плазмоцитів, поодинокі багатоядерні гігантські клітини, вогнища фіброплазії та ангіоплазії. Діагноз — гнійно-гранулематозна плевропневмонія з внутрішньоураженнєвими грампозитивними кокобактеріями (Рисунок 2). У паренхімі легень — помірна багатовогнищева лімфогістіоцитарна інтерстиційна пневмонія, тромбоз артерій середнього калібру, застій, крововиливи, ателектаз, антракоз. У середостінні — гнійно-гранулематозний медіастиніт і лімфаденіт. На грудній поверхні діафрагми — гіпертрофія мезотелію, дифузний гнійно-гранулематозний серозит і поверхневий міозит.

Мікробіологія та молекулярка

Зі зразків середостіння, легень, печінки, селезінки, серця й кишкового вмісту на кров'яному агарі виросли негемолітичні, непрозорі, слизові колонії (Рисунок 1D). Грампозитивні кокобактерії поодинці, парами або короткими ланцюжками. MALDI-ToF (Biotyper Compass 4.1.100, бібліотека BDAL V13.0.0.2) ідентифікував ізолят як Rhodococcus hoagii зі score 2,100. Хоча назву R. hoagii відхилили згідно з ICSP Judicial Opinion 106, рекомендована назва — R. equi.

Повногеномне секвенування виявило ген вірулентності vapN і новий сиквенс-тип — ST111.

Що це означає для практики

R. equi — грампозитивний кокобактерій, стійкий у довкіллі, головний збудник бронхопневмонії у лошат. Інфікує інші види рідко, переважно на тлі імуносупресії. У собак раніше описували ендокардит, ендофтальміт і гнійну плевропневмонію; в одному з ізолятів уже знаходили vapN. Цей випадок додає доказів, що vapN-позитивні ізоляти мають ширший спектр хазяїв, ніж вважали раніше, і можуть спричиняти нетипові ураження середостіння в собак. Для клініциста: за гнійно-гранулематозного плевриту й медіастиніту без типового збудника варто включати R. equi в диференційний ряд, особливо за контакту з кіньми чи забрудненим середовищем.