Тромболізис у котів із артеріальною тромбоемболією: велике ретроспективне дослідження MATTERS
У 183 котів із FATE застосування ТРА дало значно вищі показники реперфузії (54% проти 20%) та відновлення функції кінцівок (36% проти 14%), але не вплинуло на виживання. Частіша раптова смерть у групі ТРА вимагає моніторингу гіперкаліємії. Температура 35,9°C при вступі — простий прогностичний маркер.
Що зробили У двох ветеринарних клініках (Франція, США) за 2007–2020 роки відібрали 183 котів із діагнозом FATE (аортальна тромбоемболія). Вісім котів виключили через неповні записи, ще 68 — через евтаназію протягом 6 годин після надходження. Для порівняння груп залишилося 115 котів: 37 отримували тканинний активатор плазміногену (ТРА), 78 — ні.
Ключові результати Клінічна реперфузія (повернення пульсу) відбулася у 54% котів із ТРА проти 20% без ТРА (p < 0,001). Функціональне відновлення (самостійне пересування) — 36% проти 14% (p = 0,008). Виживання до виписки не відрізнялося: 34% у групі ТРА проти 35% у контрольній (p > 0,999).
Ускладнення Гостре ураження нирок (10% проти 3%) та гіперкаліємія (14% проти 8%) статистично не відрізнялися між групами. Але раптова смерть (неочікуваний колапс без попереднього погіршення) траплялася значно частіше в групі ТРА: 46% усіх котів цієї групи та 70% померлих проти 19% і 29% у контрольній (p = 0,002). Це означає, що реперфузійний синдром із викидом калію та токсинів із ішемізованих м'язів — реальна загроза, яка потребує агресивного моніторингу.
Прогностичний маркер Ректальна температура при вступі < 35,9°C стабільно асоціювалася з гіршою реперфузією, гіршим функціональним відновленням і нижчим виживанням. Це простий і доступний показник для стратифікації пацієнтів.
Практичні висновки ТРА покращує шанси на відновлення кровотоку та функції кінцівок, але не рятує життя частіше, ніж стандартна терапія. Висока частка раптової смерті в групі ТРА (майже половина!) змушує бути обережним: такі коти потребують інтенсивного моніторингу калію, ЕКГ і готовності до реанімації. Автори наголошують, що потрібні проспективні контрольовані дослідження, але вже зараз можна використовувати температуру тіла як простий прогностичний інструмент.