Камбоджійські свинарі знають про АЧС посередньо, але біобезпеку дотримуються

Що сталося

У провінціях Такео та Кампонгспи (Камбоджа) з серпня по жовтень 2024 року опитали власників 76 комерційних свиноферм. Усі господарства — понад 100 відгодівельних або 50 племінних свиней. Мета — оцінити рівень знань, ставлення і практики щодо африканської чуми свиней (АЧС).

Ключові цифри

• Загальний рівень знань — 73,6% (95% ДІ: 64,2–75,5), тобто середній за критеріями Блума.
• Розпізнавання клінічних ознак і розуміння діагностики — лише 41,4% (95% ДІ: 34,6–49,7). Це найслабше місце.
• Позитивне ставлення до біобезпеки — 89,4% (95% ДІ: 80,6–94,6).
• Дотримання гігієни та дезінфекції обладнання — 88,3% (95% ДІ: 79,0–93,6).
• Статистично значущого зв'язку між знаннями і практикою немає (p > 0,05). Соціодемографічні фактори теж не впливали на результати.

Що це означає для практики

Фермери роблять те, що вважають правильним, але не завжди розуміють, чому це працює. Вони миють і дезінфікують обладнання, але не ведуть журнал відвідувачів і не знають, як діяти при підозрі на АЧС. Це типова ситуація для країн, де інформаційні кампанії проводять, але без зворотного зв'язку.

Контекст

АЧС вперше виявили в Камбоджі у квітні 2019 року. Тоді загинуло і було знищено близько 3500 свиней, а виробництво свинини впало на 20%. Серопревалентність серед забитих свиней у 2019–2020 роках — 2,6% (95% ДІ: 1,6–4,1), тобто вірус циркулює тихо.

Висновок для колег

Проста передача знань не змінює поведінку. Потрібні цільові програми з постійним залученням ветеринарів, практичні тренінги з розпізнавання ознак АЧС і відпрацювання алгоритму дій при спалаху. Особливу увагу — на реєстрацію відвідувачів і систему повідомлень про підозрілі випадки.