Де губиться час: погляд на етапи лабораторного звороту в ветеринарній біохімії
Ретроспективно-проспективне дослідження в біохімічній лабораторії Bihar Veterinary College показало: загальний TAT у вихідні сягав ~2960 хв проти ~1529 хв у будні, а екстрені зразки оброблялися за ~55 хв. Майже весь час з'їдають пре- та постаналітичні етапи, тоді як сам аналіз стабільний.
Дослідження провели в біохімічній лабораторії Bihar Veterinary College (Patna, Індія) у квітні–травні 2024 року. Мета — розкласти загальний час звороту (TAT) на три фази й знайти, де саме виникають затримки.
Як визначали TAT
TAT — інтервал від взяття крові до передачі валідованого звіту клініцисту. Його поділили на:
- преаналітичну фазу (взяття, транспортування, реєстрація, центрифугування, підготовка сироватки);
- аналітичну (завантаження на аналізатор, тестування, внесення результатів);
- постаналітичну (перевірка, валідація, підпис і передача звіту).
Включали лише повні біохімічні профілі — печінкові та ниркові тести. Аналізували на автоматичному ветеринарному аналізаторі Fujifilm Dri-Chem NX600V.
Кого взяли у вибірку
За 61 день надійшло близько 300 біохімічних зразків. Критеріям відповідали 82: 54 — у будні (понеділок–п'ятниця), 28 — у суботу (категорія «вихідні»). Екстрені зразки оцінювали окремо через пріоритетну обробку. Неділя — неробочий день, тому валідацію й передачу звітів часто завершували лише в понеділок, хоча аналіз був готовий ще у вихідний.
Результати
Середній загальний TAT:
- вихідні — 2959,9 ± 50,3 хв;
- будні — 1528,5 ± 20,0 хв;
- екстрені — 54,7 ± 9,1 хв.
Постаналітична фаза дала найбільший внесок у загальний TAT і значущо відрізнялася між групами (p < 0,001). Аналітична фаза була стабільною в усіх категоріях (p > 0,05).
Пре- та постаналітичні процеси разом становили 99,45% загального TAT у будні та 99,72% у вихідні. Тобто сам аналіз на аналізаторі майже не впливає на затримки — вузьке місце лежить у логістиці зразків і в паперовій роботі зі звітами.
Що це означає для практики
Різниця між буднями та вихідними — майже двократна, і причина не в аналізаторі, а в тому, як організовані валідація та передача результатів. Цільові зміни саме в цих процесах — графік чергувань на валідацію, автоматизація передачі звітів, скорочення ручних кроків — можуть суттєво підняти ефективність лабораторії без заміни обладнання. Екстрені зразки показують, що система здатна працювати швидко, коли процес пріоритезований.