Стрес на фермі не підвищує виділення резистентної E. coli — пілотне дослідження на свинях і бройлерах
Британські дослідники простежили за 3 бройлерними та 3 свинарськими фермами до і після стресових подій (thinning, депопуляція, транспорт на бійню). Значущого зростання виділення E. coli — ні загальної, ні антибіотикорезистентної — не виявили. Висновок попередній: ферм замало, потрібне ширше дослідження.
Дослідження проводили в Animal and Plant Health Agency (Велика Британія). Мета — перевірити, чи справді рутинні стресові події виробничого циклу підвищують виділення антибіотикорезистентної E. coli у свиней на відгодівлі та бройлерів. Раніше подібний ефект описували для інших бактерій, тож логічно було перевірити й на кишковій паличці.
Дизайн. Шість ферм: три бройлерні (Farms 1–3) і три свинарські на відгодівлі (Farms 4–6). Відбір зразків у кілька точок: щонайменше за тиждень до першої стресової події (baseline), після thinning (лише птиця), після депопуляції (після завантаження тварин на бійню) і після транспортування (зразки з підлоги вантажівки). Бройлерам на baseline було 20–30 днів, свиням — 18–30 тижнів. Збір тривав з вересня 2022 до лютого 2024.
Методи. Пул фекалій — по 6 зразків на візит (95% CI, межа виявлення 5%). Посів на CHROMagar ECC без антибіотиків і з антибіотиками, інкубація 24±3 год при 37±1 °C, підрахунок log КУО/г. Підтвердження E. coli — субкультура на MacConkey, потім на 5% кров'яному агарі, індол та оксидаза. Панель антибіотиків підбирали за результатами скринінгу baseline-зразків, концентрації — за клінічними breakpoints EUCAST для Enterobacterales (для тетрацикліну — COFF, для апраміцину — breakpoint DANMAP, для сульфаметоксазолу — дані EU Summary Report 2018/2019).
Що знайшли на скринінгу. У птиці — резистентність до ампіциліну й налідиксової кислоти, а також до ципрофлоксацину, гентаміцину або цефотаксиму. У свиней — до ампіциліну й тетрацикліну, плюс до сульфаметоксазолу (Farm 4), ципрофлоксацину (Farm 5), апраміцину (Farms 5 і 6). Далі посіви вели лише на ампіцилін і налідиксову кислоту (птиця) та ампіцилін і тетрациклін (свині).
Результати. Середні log КУО/г коливалися між точками відбору без жодного тренду. Розкид був більший у птиці — 4,0–8,1 log КУО/г, у свиней — 4,1–6,4 log КУО/г. Максимум у бройлерів — 8,1 log КУО/г для загальної та ампіцилін-резистентної E. coli на baseline (Farm 2). У свиней — 6,4 log КУО/г для загальної E. coli після депопуляції (Farm 6). Статистична модель — Poisson GLMM окремо для кожного виду — значущих відмінностей між baseline і після стресових подій не показала. Ні для загальної, ні для резистентної E. coli.
Частка резистентних ізолятів. У птиці ампіцилін-резистентна E. coli переважала над налідиксон-резистентною в усіх точках. На Farm 3 після депопуляції частка налідиксон-резистентних упала на 24,3% порівняно з пост-thinning, але потім зросла на 17,5% після транспорту. У свиней на Farms 4 і 5 переважала тетрациклін-резистентна E. coli, на Farm 6 — навпаки, ампіцилін-резистентна.
Обмеження. Це пілот: лише 6 ферм, три з яких належали одній інтегрованій компанії (хоч і епідеміологічно різні одиниці). Зразки після транспорту на Farm 6 через логістичні затримки 48 год були без охолодження і не оброблені вчасно — цю точку виключили з аналізу. Дані про відміну корму перед забоєм у бройлерів систематично не збирали, у свиней відміни корму не було.
Для практики. На цій вибірці стрес від thinning, депопуляції та транспорту не дав очікуваного сплеску виділення E. coli, включно з резистентними штамами. Це контрастує з даними по інших бактеріях. Автори наголошують: результат попередній, потрібні більші дослідження. Водночас виявили часові та фермові фактори, що впливають на виділення — їх варто вивчати окремо.