NDM-5 у курячому посліді: в ОАЕ вперше знайшли карбапенемазні бактерії на птахофермах
З 77 зразків посліду й вмісту сліпих кишок із птахоферм і бойень Аль-Айна виділили 3 карбапенемазні ізоляти (3,9%). Серед них — Klebsiella pneumoniae ST11 з blaNDM-5, майже ідентична клінічному ізоляту з Індії. Карбапенеми у тваринництві не застосовують, тож це сигнал для One Health-нагляду.
Що зробили
З червня 2023 по квітень 2024 зібрали 77 зразків на птахофермах і бойнях двох великих компаній в Аль-Айні (ОАЕ): 59 проб посліду зі сліпих кишок і 18 проб вмісту сліпих кишок. Перша компанія — 18 пташників на 6 фермах, друга — 9 пташників на 3 фермах.
Виділення карбапенем-резистентних бактерій робили на агарі MacConkey з меропенемом 1 мкг/мл. Продукцію карбапенемази підтверджували модифікованим методом інактивації карбапенему (mCIM). Далі — дискодифузійний тест за CLSI M100-S30 і повногеномне секвенування трьох підтверджених ізолятів: визначення виду, резистому, вірулому, плазмідний профіль і порівняльна геноміка.
Результати
Карбапенемазу підтвердили у 3 із 77 ізолятів (3,9%). Два з них були мультирезистентними.
Секвенування дало:
- один Klebsiella pneumoniae ST11 KL105 з blaNDM-5;
- два Metapseudomonas otitidis із власною хромосомною карбапенемазою blaPOM-1.
Ізолят K. pneumoniae ніс кілька плазмідних репліконів і широкий резистом. У віруломі — повний локус єрсиніабактину, оперон ентеробактину, ompA та гени ECP-подібних пілей.
Порівняльна геноміка: генетичне оточення blaNDM-5 виявилося висококонсервативним і майже ідентичним людському ізоляту ST11 з Індії (2019). Обидва M. otitidis мали високосинтенічний хромосомний локус blaPOM-1 і кластеризувалися з людським ізолятом зі США (2016).
Що це означає для практики
Карбапенеми (меропенем, іміпенем, ертапенем) — препарати останньої лінії в людей, і у тваринництві їх не застосовують. Тому знахідка карбапенемаз у птахівництві — це не наслідок лікування птиці, а маркер занесення резистентності ззовні: через людей, корми, воду, середовище.
Ключове — K. pneumoniae ST11 з blaNDM-5. Це клон, який циркулює в клініках людей, а ген blaNDM-5* зазвичай сидить на мобільних елементах. Геномна близькість до людського ізоляту не доводить прямої передачі, але показує спільний пул генів між секторами.
Для ветпрактики висновки прості:
- не шукати карбапенемази там, де їх "не мало б бути", — а включати в нагляд, якщо є резистентні грамнегативні інфекції на фермі;
- фіксувати будь-яке виділення карбапенемазних ізолятів від тварин і передавати в референс-лабораторію з WGS;
- тримати під контролем біобезпеку: руки, взуття, транспорт, корми, воду, відвідувачі — саме ці шляхи найімовірніші для заносу таких генів;
- не використовувати антибіотики критичної важливості для людей у птахівництві й не тримати їх "про запас" на фермі.
Обмеження дослідження: невелика вибірка (77 зразків), лише два виробники в одному регіоні, і не було систематичного включення референсних штамів як зовнішнього контролю якості для mCIM. Це перший опис, а не оцінка поширеності. Але для регіону це стартовий сигнал: потрібен інтегрований геномний нагляд у тварин, людей і довкіллі.