24-годинна седація у собак: нове дослідження про безпеку протоколів

Що вивчали

Дослідники вперше оцінили вплив тривалої (24-годинної) седації на гематологічні, біохімічні та коагуляційні показники у собак. Раніше таких даних у ветеринарній медицині не було.

Дизайн

Взяли 12 здорових безпородних сук. У нульовій точці (M0) зібрали кров для загального аналізу, біохімії, протромбінового часу (ПТ), активованого часткового тромбопластинового часу (АЧТЧ) і фібриногену.

Собак розділили на дві групи:

• MFG (n=6): мідазолам 0,5 мг/кг/год + фентаніл 10 мкг/кг/год + пропофол 18 мг/кг/год.
• KMG (n=6): кетамін 0,6 мг/кг/год + морфін 0,26 мг/кг/год + пропофол 18 мг/кг/год.

Інфузію тримали 24 години, усі собаки були на ШВЛ. Повторні забори крові — через 12 і 24 години після старту (M12, M24), а також через 12, 24 і 48 годин після зупинки інфузії (T12, T24, T48).

Ключові результати

Обидва протоколи значно знижували кількість еритроцитів, гематокрит і гемоглобін. Це транзиторні зміни, які не потребували втручання.

У групі KMG:

• АЧТЧ знижувався на M12, M24 і T24;
• загальний білок падав на M24;
• лімфоцити знижувалися на M12 і M24.

Не було жодних значущих змін у:

• АЛТ, лужній фосфатазі;
• альбуміні, глобулінах;
• креатиніні, сечовині, глюкозі;
• коагуляції (ПТ, фібриноген).

Тригліцериди та холестерин зростали з M6 до T48, але без біохімічних ознак ураження печінки, нирок або порушень згортання.

Висновок для практики

Обидва протоколи безпечні для здорових собак, які потребують 24-годинної седації з ШВЛ. Зміни в крові — тимчасові та клінічно незначущі. Це означає, що вибір між схемами можна робити на основі індивідуальних потреб пацієнта (наприклад, гемодинаміка, біль), а не через побоювання щодо токсичності.

Обмеження: вибірка мала (по 6 собак), тварини здорові. Для пацієнтів із супутніми патологіями результати можуть відрізнятися.