Депігментація носа у собаки — важлива підказка для діагностики аспергільозу
Хронічний нежить з кров'ю та втрата пігментації на носовому дзеркальці, особливо знизу, — привід запідозрити грибковий риніт. Це зовнішня ознака, яка допомагає швидше призначити КТ і риноскопію та розпочати лікування, поки інфекція не зруйнувала структури носа.
Колеги, варто звернути увагу на свіжу публікацію про аспергільоз носа у собак. Це локально інвазивна грибкова інфекція, яку зазвичай викликає Aspergillus fumigatus. Хворіють переважно молоді та середнього віку собаки довгомордих порід: німецькі вівчарки, сибірські хаскі, ретривери.
Що відбувається: грибок руйнує носові раковини (турбінати) і утворює грибкові бляшки. Класичні симптоми — хронічні гнійні виділення з носа, кровотечі, біль. Але є одна зовнішня ознака, яку легко помітити на прийомі: депігментація носового дзеркальця.
На що дивитись:
- На ранній стадії виділення можуть бути єдиним симптомом. Вони густі, білі, зелені або коричневі, часто з кров'ю, можуть бути односторонніми чи двосторонніми.
- Через ~3 місяці без лікування з'являється виражена депігментація планума носа та ерозії вентральних ніздрів. Це найпомітніше в місцях тривалого контакту з виділеннями.
- Нормальне чорне забарвлення зникає, з'являється плямистий рожевий колір, поверхня стає нерівною, з кірками та виразками. Можлива легка деформація ніздрів.
Важливо: депігментація не є патогномонічною для аспергільозу. Схожі зміни дають дискоїдний вовчак, новоутворення та інші запальні дерматози. Але якщо ви бачите хронічні односторонні гнійні виділення з кров'ю + втрату пігменту, особливо на вентральних ніздрях, — це привід одразу думати про грибковий риніт.
Практичний висновок: така зовнішня ознака дозволяє пришвидшити діагностику. Не чекайте, поки хвороба прогресує. Призначайте КТ і риноскопію, шукайте грибкові бляшки та переходьте до місцевої протигрибкової терапії. Раннє втручання рятує структури носа від руйнування та зменшує ураження зовнішніх тканин.